КНК вивчає проблеми вакцинації в Україні

Неймовірно, але факт: згідно з інформацією МОЗ, станом на липень цього року, вакцини на кошти Державного бюджету в 2015 році досі не закуплені! Тим часом статистика свідчить, що вакцинація щорічно попереджує в Україні 3 млн. смертей.

Дефіцит вакцин та ліків: причини та наслідки

Саме профілактика вакцинами завжди була слабким місцем в системі охорони здоров’я України. Пригадуєте тогорічний скандал зі звільненням з посади міністра охорони здоров’я Олега Мусія та його заступника Руслана Салютіна? Вони зірвали всі терміни проведення тендерів на закупівлю вакцин та медичного обладнання. Результат: дефіцит вакцин для проведення планових календарних щеплень. Зараз частину цього дефіциту намагаються покрити міжнародні організації своєю гуманітарною допомогою, та цього все одно недостатньо.

Невже дефіцит з’явився лише в 2015 році? Очевидно, що ні. Вже багато років українці страждають від того, що не отримують необхідних щеплень. Тим часом зауважимо, що в середньому 350 українських дітей щорічно помирають від інфекцій, які можна було попередити вакцинацією. Невже цих смертей мало, аби держава нарешті почала піклуватися про своєчасну та повноцінну закупівлю вакцин? Адже кошти на імпорт ліків (Україна закуповує 11 вакцин) виділяються. В 2013 році витрачено 275,4 млн. грн., а в 2014 – 288 млн. грн. з держбюджету, але люди весь цей час скаржаться на відсутність лікування.

Проте, проблема в Україні не лише з вакцинацією. Забезпечення ліками теж кульгає на обидві ноги. Складається враження, що тендери закупівлі медикаментів переслідує якась зла сила, адже щороку вони просто провалюються. Тінь корупції ламає плани високопосадовців МОЗ України?

Де взяти гроші?

Ще однією сумною звичкою держави є запізніле прийняття бюджету, що, зрозуміло, зриває всі держзакупівлі. Тож наразі централізованих поставок ліків немає, і коли вони налагодяться – невідомо. Від такого свавілля страждають всі, та найбільше ті люди, чиє життя залежить від тих самих держзакупівель. Комітет Народного Контролю поспілкувався з чоловіком, що має пересаджену нирку. Юрій розповів, з якими проблемами він стикається через постійні провали тендерів та відсутність ліків.

«Держава повинна забезпечувати людей з пересадженими нирками ліками. Та по факту повного забезпечення немає. Мені зробили трансплантацію нирки 3 роки тому, і з того часу кожного місяця я йду ніби на роботу до адміністрації міста та питаю, чи видадуть мені препарати. Важко жити та гадати, чи будуть у мене життєво важливі ліки, чи мені слід шукати гроші, щоб за власний рахунок їх придбати. Як відомо, середня заробітна плата українця складає близько 3 тисяч гривень, а середня вартість необхідних ліків для людей, які пережили трансплантацію нирки – близько 16 тисяч. Де брати ці кошти, коли держава зриває черговий тендер на закупівлю ліків – просто невідомо. Був період, коли я 8 місяців не отримував державні медикаменти. Людина, яка залишається сам на сам з цією проблемою, може й не пережити цей час. Була навіть ситуація, коли мені видали Неорал, в якому от-от закінчувався термін придатності. Буває й так, що замість сильних діючих препаратів – видають менш якісні австрійські ліки. Та часто немає навіть і їх. Я спілкуюсь з товаришем з пересадженою ниркою. Сам він із Хмельницького. Я не чув, щоб він жалівся на відсутність медикаментів. Тож, можливо, обласні лікарні теж відіграють не останню роль при отриманні ліків від держави?»– розповів Юрій.

Можливо, Хмельницькому і пощастило. Але все частіше Україна дізнається про нові мітинги в різних регіонах країни: люди, які пережили трансплантацію нирки, пікетують та вимагають забезпечити їх ліками і тим самим врятувати життя. Адже сума в 16 тис. грн. в місяць є просто непосильною. Депутати заспокоюють людей та запевняють, що роблять усе можливе, аби якнайбільше задовольнити потреби хворих. Та наразі ніяких зрушень не видно.

Нас чекають епідемії?

Ні для кого не таємниця, що Міністерство охорони здоров’я дійсно збирає заявки з регіонів про потреби в тих чи інших медикаментах і лише при наявності цієї обробленої технічної документації може імпортувати ці необхідні ліки. Та чи справді прислухається Міністерство до потреб регіонів? Адже лікарі з областей часто-густо жаліються на те, що отриманих вакцин зовсім не вистачає. До того ж і так ганебне становище медицини погіршують і самі посадовці Міністерства охорони здоров’я, які періодично виводять кошти в «тіньовий» оборот. Про одну з таких історій зовсім нещодавно розповіли в МВС України. Тоді посадовці-шахраї вкрали гроші, які були призначені для лікування ВІЛ-інфікованих.       

З початку 2015 року заголовки новин просто лякають: спалах ботулізму у Львові, Запоріжжі, Києві…  Загалом в 2015 році було зареєстровано вже 32 випадки захворювання на ботулізм, 4 з них – смертельні. За попередні 2 роки на ботулізм захворіли аж 254 особи, 15 з цих випадків виявилися летальними. Люди помирають від інфекції, не отримуючи лікування, адже вакцин проти ботулізму просто немає. Держава не забезпечила лікарні «порятунком» для хворих. Та якщо вакцин немає в лікарнях, можливо їх можна знайти в аптеках? Комітет Народного Контролю вирішив провести експеримент та запитати про наявність вакцин в передових аптечних мережах. Ми обдзвонили аптеки п’яти найбільших мереж столиці, та відповіді не відрізнялися. «Ні, вакцини проти ботулізму немає…» - одноголосно відповідали фармацевти.

В Міністерстві охорони здоров’я також повідомили, що профілактичних вакцин проти ботулізму нема. Для лікування ботулізму використовується протиботулістична сиворотка, яка закуповується за кошти місцевих бюджетів. Та це нічого не змінює: люди як помирали без лікування, так і продовжують помирати.

Що нам радять лікарі?

Досліджуючи цю тему, експерти Комітет Народного Контролю зіткнулися з ще однією важливою проблемою, а саме – некомпетентністю дитячих лікарів.  Перше, що дізнався КНК, це те, що виявляється, в дитячих поліклініках намагаються не ставити діагноз «коклюш», щоб не псувати собі статистику. Частіше дітей лікують від ГРВІ, та коли симптоми нікуди не діваються,  мами самі везуть своїх дітей до стаціонару, де їм і роблять аналізи на коклюш, які в кінцевому результаті виявляються позитивними. Виникає питання: скільки часу б могла хворіти дитина, якби батьки продовжували ходити до поліклініки та прислухатися до порад тих «лікарів»?     

Інше важливе питання – загальний аналіз крові та сечі перед вакцинацією. Всі дійсно професійні лікарі у весь голос повідомляють, що не слід робити щеплення, не перевіривши загальний стан організму дитини. Адже роблячи вакцинацію людина має бути абсолютно здоровою. Та на практиці виявляється, що на аналізи батьків з їх дітьми не відправляють, а недосвідчені мама і тато можуть не знати про обов’язковість здачі крові і сечі та довіритись непрофесійним лікарям. Комітет Народного Контролю вирішив, як кажуть, піти у поле, та попитати батьків біля кабінету щеплень в дитячій поліклініці, чи рекомендували їм перевірити стан організму дитини перед вакцинацією. Результати виявилися досить промовистими, адже всі 10 опитаних батьків запевнили, що подібних рекомендацій не чули!

«Цієї весни ми з чоловіком вирішили зробити вакцинацію доньці. Отримавши добро від імунологів, я згадала пораду про аналіз крові та сечі перед щепленням. І не дарма. Виявилося, що в доньки підвищена ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), а аналіз сечі показав запальний процес. Далі дізнались, що це свідчить про проблеми з нирками. І це все при ідеальному самопочутті, відсутності температури, нежиті та й будь-яких скарг. Якби ми зробили те щеплення відразу, то ніяк би не обійшлося без побічних ефектів», - розповіла нам пильна мати Оксана Петрова.

Не дивлячись на таку важливість звичайних загальних аналізів крові та сечі, про це і слова немає в  Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України. Автори Положення вказують на необхідність медичного огляду перед щепленням, але вони запевняють, що оцінка реакції на попередні щеплення, термометрія, огляд шкіри, очей та порожнини рота цілком достатньо, щоб зрозуміти, чи повністю дитина здорова і її можна вакцинувати.

Страждають навіть новонароджені…

Наступним дивним питанням є те, що дітей виписують з пологових будинків без щеплень БЦЖ, посилаючись на відсутність вакцини. За інформацією МОЗ, в 2013 році було закуплено 881,5 тис. доз БЦЖ та 80,9 тис. доз БЦЖ-М. Всього ж того року народилося 503, 7 тис. дітей. КНК нагадує, що в Україні вакцинують проти туберкульозу не лише в пологових будинках, а часто ще в 7 та 14 років. Тож, очевидно, що закуплених медикаментів просто не вистачає. В 2014 році було закуплено ще менше вакцин (БЦЖ – 100,0 тис. доз, БЦЖ-М – 22,7 тис. доз). Народилось ж 465,9 тис. дітей (без врахування Криму). Тут не потрібно бути математиком, аби побачити разючу різницю в числах.

Добре, що БЦЖ можна знайти в приватних лікарнях та аптеках. Тому батьки все-таки можуть зробити своїй дитині платне щеплення. До слова, середня ціна вакцини БЦЖ зараз коштує близько 700 гривень.

Міністерство охорони здоров’я з початку квітня запевняє, що імпортовані вакцини от-от поповнять запаси всіх українських лікарень. Квіташвілі переконував, що найбільш необхідні вакцини БЦЖ надійдуть до всіх лікарень вже восени.

«Дізналася, що почнуть завозити польську вакцину БЦЖ. Та кількість вакцин завжди була мізерною. Я навіть не знаю, чи вистачить дози, щоб провакцинувати дитину, якій зараз 7 років, адже в пріоритеті вакцинуватимуть маленьких, яких виписали з пологових будинків без щеплення», - поділилася своїми переживаннями молода матуся Катерина.

Хто врятує українців від… МОЗ?

На жаль, ситуація з вакцинами та медикаментами в Україні дійсно жахлива. Не хочеться вірити, що порятунок потопаючих – справа самих потопаючих, та, на жаль, це дійсно так. Наразі держава не може забезпечити своїх громадян елементарними вакцинами, і часто це трапляється через некомпетентність самих посадовців. Пізнє формування бюджету, зривання тендерів, замовлення дорожчих ліків, які автоматично зменшують кількість людей, яким вони можуть допомогти, непотрібний перегляд списків медикаментів, який лише витрачає час та затягує терміни проведення тендерів, все це доводить, що сама держава навіть не намагається покращити ситуацію в Україні. Потрібно всі сили докласти на реформування в системі охорони здоров’я,  адже може статися так, що реформувати інші сфери життєдіяльності людей буде просто ні для кого.

На день медичного працівника Арсеній Яценюк пообіцяв, що разом з лікарями він зробить сферу охорони здоров’я сучасною та по-справжньому дієвою. Комітет Народного Контролю слідкуватиме, чи дотримається прем’єр-міністр своїх слів, та чи дійсно українці зможуть пишатися своєю медициною. 

Посипкіна Анастасія
Всі статті автора