Зараз, через політичну ситуацію в країні, перед багатьма людьми дуже гостро стоїть питання працевлаштування. Особливо це стосується демобілізованих воїнів АТО, внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю. Про особливості та проблеми у працевлаштуванні згаданих категорій говоримо з Мариною Лебідь, координатором волонтерів «Центру зайнятості вільних людей».
— Доброго дня, Марино. Розкажіть, будь ласка, про історію створення Вашої організації. Які завдання ставив перед собою «Центр зайнятості вільних людей» на початку?
— Доброго дня. «Центр зайнятості вільних людей» існує з лютого 2014 року. Це була така пост-Майданна ініціатива. Першим нашим завданням було допомогти людям, які втратили роботу через Майдан. Людям, які ходили на Майдан, втратили свою роботу, і не розуміли куди їм далі рухатися.
— Зараз Ваша цільова аудиторія розширилася?
— Так, вона дуже розширилася. Зараз ми займаємося переселенцями, демобілізованими військовими. Окремо у нас є проект, спрямований на допомогу в працевлаштуванні особам, які отримали інвалідність. Це невеликий відсоток від загальної кількості. По-перше, тому, що не всі люди, які повернулися з АТО, отримують інвалідність. А по-друге, тому, що люди не завжди психологічно готові до пошуку роботи і трудової діяльності. Вони багато в чому знаходяться ще там, у військових діях, і їм важко адаптуватися до мирного життя. Така ж ситуація і з переселенцями, які мають інвалідність. У нашій базі їх дуже мало.
— З чим, на Ваш погляд, пов’язана така ситуація?
— Перша причина — це те, що середовище не пристосоване для людей з особливими потребами. Не завжди у волонтерів є можливість допомогти їм дістатися до місця роботи. Друга причина — низька соціальна активність людей з інвалідністю. Не всі вони приймають ідею, що можуть працювати. Аналогічна ситуація і в суспільстві. Воно теж не завжди приймає ідею, що людина з інвалідністю може працювати нарівні з усіма. До нас приходить дуже багато вакансій, зокрема й для людей з інвалідністю. Наприклад, на неповний робочий день, або тимчасова проектна робота і так далі. Тобто можливості для працевлаштування існують.
— Які у Вас є напрями діяльності?
— У нас є кілька напрямів. Це консультації, навчання і допомога у відкритті бізнесу. Перший компонент — консультації. Будь-хто з перерахованих категорій може прийти до нас і отримати кваліфіковану допомогу. Ми надаємо консультації стосовно складання резюме, щодо ринку праці, можемо підібрати вакансії з тих, які у нас є. Навчання наших клієнтів проводимо за такими напрямами: SMM, SEO, HR менеджмент, проектний менеджмент. Допомога у відкритті бізнесу полягає в консультаційній підтримці. Розповідаємо всі нюанси, юридичні аспекти, підказуємо де можна знайти фінансування.
У нас вже є кілька позитивних результатів нашої діяльності. Наприклад, молода пара організувала свій бізнес. Роблять щось на зразок варення з лимона, імбиру і так далі. Або ще приклад: хлопці заснували фірму й займаються меблями-трансформерами.
— Чи багато людей звернулося до Вас за консультацією?
— У нашій базі зараз зареєстровано близько шести тисяч людей. При цьому, клієнтів нашої організації більше, оскільки люди, які проходять навчання, не зареєстровані в базі. Люди, які до нас звертаються, як правило, мають високий рівень мотивації. Тому вони дуже активно відвідують всі тренінги, які ми пропонуємо. Це соціально активні громадяни, готові до змін.
— Який рівень оплати зазвичай пропонують?
— З приводу оплати ніякої дискримінації немає. Переселенцям пропонують середньоукраїнський заробіток, як усім. Бувають поодинокі випадки, коли роботодавці знижують оплату через високу потребу в роботі. Це стосується переважно робітничих спеціальностей.
— Чи співпрацюєте Ви з Державним центром зайнятості?
— Так, співпрацюємо. Ми розповідаємо людям куди вони ще можуть звернутися крім нас. Співпрацюємо в інформаційному плані, плануємо спільні заходи. Наприклад, найближчим часом спільно з молодіжними центрами зайнятості плануємо провести ярмарок вакансій, де у людей буде можливість поспілкуватися безпосередньо з роботодавцями. Ще ми активно співпрацюємо з різними громадськими та благодійними організаціями.
— Ви сказали, що в суспільстві багато стереотипів щодо переселенців, учасників АТО, осіб з інвалідністю. Що робити, щоб якось вплинути на формування цих стереотипів?
— Потрібно більше фокусуватися на успішних історіях, які принесли позитивні зміни. Більше розповідати й показувати цих людей. Багато в чому переселенці дійсно дуже багато роблять. Люди відкривають свій бізнес. Це великий стрес щось робити на новому місці. Ми можемо провести якісь акції, але ми знаходимося на місці. Для людей, які переїхали, змінили місце проживання, насамперед актуальні питання даху над головою, харчування. В таких умовах важко робити щось масове, освоювати нові напрями.
Було б добре, якби переселенці активно підключалися до суспільного життя, проводили якісь акції. Це формувало б позитивний імідж для них. Я думаю, що це питання часу і надалі такі акції будуть проходити.
— Напевно, те ж саме стосується і людей з інвалідністю? Їм потрібно створювати позитивний імідж про себе.
— Нещодавно на одному інтернет-ресурсі я прочитала розповідь однієї дівчини з інвалідністю. Вона говорить про них в дещо іншому ключі, інакше ніж це звикли робити мас-медіа. Це позитивний приклад і таких прикладів має бути більше.
— Сьогодні в нашому суспільстві існує таке явище як фіктивне працевлаштування, коли людям з інвалідністю пропонують оформлення за трудовою книжкою. Як з цим можна боротися? Чому, на Ваш погляд, роботодавці не хочуть бачити людей з інвалідністю у себе в офісі?
— Я вважаю, що причина цього явища — недосконалість нашої системи. Роботодавцю сказали: у тебе в штаті має бути співробітник з інвалідністю. Причому ніхто не пояснює, яким має бути робоче місце для такої людини, які необхідні умови роботи, як адаптувати її в колективі. Тому роботодавцеві простіше заплатити якусь мінімальну суму за оформлення і не вирішувати всі ці питання.
Потрібно, щоб існував якийсь консультант з питань працевлаштування людей з інвалідністю. Щоб людина приходила і пояснювала, які необхідно створити умови, щоб допомагала адаптуватися людині з інвалідністю в колективі і, навпаки, колективу до людини з інвалідністю. Бажано щоб людина була з громадської організації, тобто, щоб його послуги були безкоштовними для компанії. Тоді це питання отримає розвиток. Потрібно створити такі умови, щоб компанії не боялися брати на роботу осіб з інвалідністю.
Зараз є організації, в яких успішно працюють люди з особливими потребами, наприклад, Брітіш Консул.
— Чи працюєте Ви з роботодавцями? Чи проводите тренінги або консультації?
— Ні. З роботодавцями ми не працюємо.
— Чи були у Вас випадки, коли ви працевлаштовували людей за кордоном?
— Ні. Ми свідомо відмовилися від цього напряму. За кордоном є потреба в робітничих спеціальностях, а ми не завжди можемо перевірити організацію. Відправляти людей працювати за межі країни, це дуже великий ризик.
— Які прогнози, на Ваш погляд, для українського ринку праці?
— Зараз ринок вже трохи пожвавився. Вже з’являються нові вакансії. «Сплячка» тривала майже півроку, коли був стан невизначеності. Зараз дуже високий попит на крос-функціональних співробітників. Це фахівці, які розуміються не лише у своєму напрямі, але й у суміжному. Наприклад, фінансист вирішує якісь бухгалтерські завдання. Найближчим часом прогнозується попит на кваліфікованих працівників у сфері ІТ та агробізнесу.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.