Чи з’являться в Україні приватні судові виконавці?

Навантаження на державних виконавців сьогодні дуже високе. Стоси паперів, які лежать в кабінетах — це ті невиконані рішення, які збираються роками. Суддя може ухвалити 100–200 рішень на місяць, а от виконати їх просто неможливо фізично.
Тому постало питання: або збільшувати штат виконавців, зарплату та соціальне забезпечення, або ж піти на роздержавлення у цій сфері.
Оскільки, зараз в країні зайві кошти відсутні, Рада з питань судової реформи при Президенті України поступово дійшла до того, щоб запровадити в Україні приватну систему виконання судових рішень. Тобто, за законопроектом, який буде подано найближчим часом на розгляд Верховної ради України, вже до кінця року у нас з’являться приватні судові виконавці, які будуть виконувати частину з тих рішень, які виконуються сьогодні державними виконавцями.
В час, коли триває ліквідація Державної виконавчої служби як урядового органу, судові рішення виконуються Департаментом міністерства юстиції у встановленому законом порядку.
Перспектива появи в Україні приватних виконавців не радує боржників як за кредитними правовідносинами, так і за комунальні послуги. Проте не варто забувати про інших людей — стягувачів. Якщо особа виграла суд, і він ухвалив рішення стосовно компенсації, наприклад, за залиття квартири водою, або про шкоду, заподіяну у ДТП, стягувач отримує виконавчий лист і звертається до виконавчої служби. Більшість рішень виконуються примусово. Оскільки у державних виконавців велике навантаження, ці рішення можуть виконуватися роками. Тобто – інфляційні процеси випереджають виконавців. Щоб зробити перерахунок коштів знову потрібно звертатися до суду. Компенсація невелика, офіційно можна сподіватися на 3 % річних і на офіційний курс інфляції, що встановлюється комітетом статистики. Тож реальну картину знецінення коштів це, звичайно, не відображає.
У Європі виконання судових рішень покладено на приватних виконавців. Яскравим прикладом є Франція, Бельгія, Люксембург, де приватні виконавці працюють вже декілька сотень років. Також слід згадати пострадянські країни Балтії, які перейшли на систему приватного виконання у 2000-х роках. І не пожалкували. На сьогодні і дорожня поліція і податкова служба звертаються до приватних виконавців за виконанням рішень і стягненням боргів.
Нині державного виконавця утримує кожен платник податків, незалежно від того чи був він колись стягувачем або боржником у виконавчому провадженні, і чи користувався послугами виконавчої служби. За ідеологією нової системи платить лише та особа, на яку судовим рішенням покладено певні зобов’язання, тобто боржник. Стягувач авансує приватному виконавцю витрати на здійснення виконавчого провадження та його винагороду, проте надалі ці витрати стягуються з боржника. Звичайно, якщо у боржника є кошти або майно. Таким чином держава позбавляється від тягаря утримання державних виконавців і фактично перекладає його на боржника.
В Україні боргових в’язниць не передбачено, більш того згідно з Додатком до Європейської конвенції з прав людини, особа не може бути ув’язнена за невиконання своїх особистих боргових зобов’язань. Проте, існує кримінальна відповідальність за ухиляння від виконання рішення суду. Тобто якщо особа має майно, але ухиляється від сплати заборгованості, чинить перешкоди державному виконавцю, приховує майно, на яке було накладено арешт або описано — це утворює склад декількох злочинів. У багатьох випадках боржники можуть виконати рішення суду, але не виконують, бо немає належного примусу. 

Оксана Власенко
Всі статті автора