5 кроків вирішення бурштинової кризи: фінансово вигідно - екологічно згубно

Зацікавленість наших високопосадовців бурштиновою проблемою цілком логічна, адже через неї повз бюджет щорічно проходить близько 200 мільйонів євро. Допомогти осідлати ці фінансові потоки може лише легалізація видобутку цього коштовного каменю. Відповідний законопроект уже зареєстровано у Верховній Раді, щоправда, він запросто може породити безліч нових проблем та корупційних ризиків. Але найголовніше, про що забувають можновладці у своїй гонитві за грошима, — це про екологічний аспект ситуації. На думку фахівців-екологів, цей законопроект — просто вбивство природи Полісся. Він запросто може перетворити регіон на якийсь аналог сировинних африканських країн, де не думають про майбутнє, а просто нищать усе заради моментальної вигоди.
А тим часом, доки «чорні копачі» продовжують перетворювати десятки гектарів лісів на місячний ландшафт, на законодавчому полі бурштинових війн з’являються все нові й нові гравці. Нещодавно свої «5 кроків вирішення бурштинової кризи» запропонував і заступник міністра економічного розвитку Руслан Корж. Він пропонує не вигадувати велосипед, приймаючи суперечливі законопроекти, а використовувати чинне законодавство. На його думку, за зразок ми повинні взяти досвід Литви та Латвії, де не просто видобувають бурштин, а виготовляють з нього ювелірні прикраси і продають по всьому світу, створюючи таким чином додаткову додану вартість цінного ресурсу. Як же Корж хоче легалізувати видобуток за допомогою чинного законодавства? Для цього він пропонує зробити 5 простих кроків:
Держава має запропонувати власникам земельних ділянок, на яких знаходяться поклади бурштину, і місцевим громадам створити спільні підприємства з державними компаніями ДП «Укрбурштин» та «Бурштин України». Відповідні закони України «Про державно-приватне партнерство» та «Про угоди з розподілу продукції» існують.
Місцевому населенню, яке нині задіяне у незаконному видобутку бурштину, запропонують зареєструватися підприємцями протягом чітко визначеного терміну.
Зареєстровані підприємці та товариства укладуть договори підряду з профільними компаніями бурштинового кластера видобувного сектора, частка Держави в яких сягає більше 50 %.
Держава візьме зобов’язання в найкоротші терміни забезпечити всі спільні підприємства спеціальною дозвільною документацією для проведення робіт.
Представники Держави на місці видобутку і в правлінні спільних підприємств почнуть слідкувати за дотриманням вимог екологічного законодавства. Зокрема за першочерговістю висадження зелених насаджень і дотриманням всіх технологій рекультивації земель та лісів.
Руслан Корж стверджує, що тоді позитивні зрушення не примусять себе чекати: «Держава отримає податки, чистий експорт і всі платежі за безготівковим розрахунком, які зможе прозоро контролювати. Місцеві громади або населення, крім податків, одержать також стабільну легальну роботу на своїх територіях. Власники або користувачі землі — частку у спільному з державою бізнесі».
Тільки після того як журналісти knk.media проаналізували ці «5 кроків», таке світле майбутнє нам чомусь видається не більше ніж красивою казочкою. Сумніваємося, що вчорашні «чорні копачі», які безкарно перетворювали ліси на місячний ландшафт, захочуть реєструватися приватними підприємцями, оформлювати стоси документації і платити державі захмарні податки. Їм набагато простіше продовжувати видобувати бурштин нелегально, залишаючи отримані надприбутки тільки собі.
До того ж спільні підприємства їм пропонують утворювати з ДП «Укрбурштин» і «Бурштин України». Як нам вдалося з’ясувати під час журналістського розслідування, у той час як ці держпідприємства фактично є банкротами, їх керівники тримають свої бригади копачів-нелегалів, які видобувають камінь особисто для них. Яскравим доказом цьому може послужити нещодавня історія з конфіскацією 104-х мішків незаконно видобутого бурштину, про свої права на які потім заявив «Укрбурштин».
Останній пункт взагалі виглядає просто фантастичним. Ось так, ні з того ні з сього, візьмуть і почнуть турбуватися про екологію? При тому, що це не планується врегулювати жодним законодавчим актом? До того ж проводити рекультивацію і на насаджувати нові дерева нібито будуть учорашні «чорні копачі» та чиновники, які роками «кришували» цей нелегальний бізнес!
Критично ставиться до проекту Руслана Коржа й еколог МБО «Екологія –Право – Людина» Петро Тєстов, з яким ми вже контактували під час написання ґрунтовного матеріалу про бурштинову проблему: «Про експорт він має рацію: звісно, краще робити переробку на місці. А про спільні підприємства, реєстрацію нелегалів і договори партнерства — це аналог того, що пропонувалось Розенблатом (один із авторів зареєстрованого у Раді законопроекту про легалізацію видобутку бурштину — прим. авт.). Не треба нічого вигадувати, все вже є в законодавстві. Бурштин можна видобувати як і інші копалини. Знову ж, тут немає жодного слова про те, що є території, де бурштин не можна добувати в принципі, з точки зору охорони природи. Але він економіст, тому йому можна вибачити».
Якщо вже бути максимально об’єктивним, то «5 пунктів» Коржа не такі вже й утопічні, як може здатися на перший погляд. Тільки перш ніж їх реалізовувати, потрібно провести тотальну люстрацію усіх державних органів Рівненської, Житомирської та Волинської областей, починаючи з вищого керівництва ОДА та СБУ і закінчуючи рядовими дільничними міліціонерами. В іншому випадку спроби легалізації видобутку бурштину просто приречені на провал.
Тим часом український бурштиновий клондайк продовжує забезпечувати роботою «чорних копачів», законодавців-реформаторів і журналістів-розслідувачів. Редакція knk.media також продовжує відслідковувати ситуацію навколо незаконного видобутку бурштину. Проте, якщо раніше ми лише висловлювали здогади, що прибутки від цього незаконного бізнесу стікаються до кишень високопосадовців, то незабаром ми назвемо імена конкретних корупціонерів. 

Антон Столяров
Всі статті автора