Юрій Крикунов: вовк в овечій шкурі та його оборудки на інвалідах

Редакція knk.media продовжує розслідування діяльності очільника Департаменту соціальної політики КМДА Юрія Крикунова, який приховує від громадськості свої реальні статки, — цілком можливо заробив їх саме маніпулюючи людьми з особливими потребами.

Продовжуючи наше незалежне розслідування, розповімо як йому вдається розкрадати бюджетні кошти для інвалідів.

Ставши чиновником — керівником Фонду соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва ще у далекому 1999 році, Юрій Крикунов мав змогу розпоряджатись 100 % бюджетних коштів, які держава виділяла для працевлаштування та реабілітації людей з обмеженими можливостями. Та за два роки до цього, у 1997 році, майбутній чиновник передбачливо створив та став виконавчим директором громадської організації «Українська спілка інвалідів» («УСІ»). Він також створив при цій ГО й мережу дочірніх підприємств із довгими та заплутаними назвами, наприклад, «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» (надалі «ЦСТРІ»).

І саме цей Центр придбав у 2001 році (вже коли Юрій Крикунов мав доступ до розподілу державних коштів) приміщення загальною площею 1178,22 м2, що знаходиться на вул. Боженка, 86-Б у місті Києві. Раніше тут розташовувалась столична меблева фабрика вражаючих розмірів. За статутом, приміщення фабрики купувалось задля створення робочих місць для інвалідів. Відповідно й купівля нерухомості компенсувалась державним коштом: заплатив за це Фонд соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва, коштами якого, на свій корупційний розсуд, керував особисто Юрій Крикунов.

Деякий час, для окозамилювання, приміщення за вказаною адресою перебувало у власності ГО. Але в якийсь момент махінатора спіткала думка, що це йому не вигідно. Бо ж його посада теж не вічна, і замінити лицемірного Крикунова може чесний очільник Фонду, який використає згодом приміщення за цільовим призначенням: для працевлаштування інвалідів. Щоб повернути ситуацію на свою користь, Крикунов-молодший продає приміщення… ТОВ НВП «Світло». Цікавий факт: ще у 1995 році Юрій Крикунов став одним із засновників цього товариства. А сьогодні контроль над ТОВ НВП «Світло» належить його батьку — Володимиру Крикунову! Збіг обставин? Ми так не вважаємо.

Але повернемось до оборудки з продажем приміщень колишнього меблевого заводу. Отже, «ЦСТРІ», який мав створити робочі місця для інвалідів на цих площах, – продав отримані за державний кошт приміщення на Боженка, 86 зазначеному товариству. Крім того продаж відбувся на дуже цікавих умовах: протягом наступних 10(!) років бідний покупець (а це, зауважте, – комерційна структура!) мав наміри поступово (!) виплачувати обумовлену договором ціну – приблизно 5 мільйонів гривень. Також нам стало відомо, що сума щомісячного платежу, який повинно сплачувати ТОВ «Світло» за придбання приміщень чітко визначена не була, а кінцевий строк сплати… спливає лише у листопаді цього року. І цей договір – вже оскаржується в суді! Знову збіг обставин? Впевнені, що ні!

Ми публікуємо цей цинічний договір – можете самі переконатись у тому, як маніпулюють чиновники-махінатори державними коштами. 

Зауважте і ще одну деталь:  продавець повинен був завершити ремонтні роботи у проданих приміщеннях. Після таких «ремонтів» приміщення… збільшилося в розмірі до 2455,70 кв. м., і, звичайно ж, покупець — ТОВ «Світло» — жодної копійки не доплачувало за розширення будівлі! Отже, громадська організація інвалідів фактично подарувала приміщення, яке десять років тому коштувало понад 5 мільйонів гривень, приватній організації, ще й за власний рахунок (а ймовірніше — за рахунок державних дотацій) здійснило їх ремонт. Який збільшив площу тепер вже приватної нерухомості майже удвічі. Таким аферам міг би позаздрити і сам Остап Бендер!

Нагадаємо, що цільовим призначенням придбаних будівель на Боженка, 86 мало бути «працевлаштування та реабілітація інвалідів». Та неважко здогадатись, що працевлаштуванням на усіх цих площах вони точно не займались і не займаються. Фактично Юрій Крикунов, а точніше афільована з ним комерційна структура, нібито безоплатно здавала куплені ним приміщення в оренду, а гроші за них він клав собі в кишеню. І все це відбувалось якраз тоді, коли Юрій Крикунов одночасно був депутатом Голосіївської районної у м. Києві ради та керуючим Фонду соцзабезпечення інвалідів. Таким чином з 2003 по 2006 рік він мав повноваження діяти та приймати рішення стосовно продажів від імені власника дочірнього «ЦСТРІ».

Ось так київські чиновники, маніпулюючи та перескакуючи з посади на посаду, купують нібито необхідні для соціально незахищених категорій громадян приміщення за державний кошт, але через певний час — привласнюють їх без жодних докорів сумління.

Сьогодні Юрію Крикунову знову засвітила політична кар’єра у провладному стані — він став директором Департаменту соціальної політики у лютому 2015 року і знову стоїть біля бюджетної кормушки. Крім того, він є депутатом Київради та головою комісії, яка… знову ж таки займається розподілом соціальних видатків столиці! Тепер депутат і чиновник з якогось переляку знову намагається повернути згадані вище квадратні метри у власність «інвалідної» організації через Голосіївський районний суд — кілька днів тому ми писали про це. Звичайно ж, Юрій Крикунов судиться не від свого імені, і ми це чудово розуміємо.

Комітет Народного Контрою турбує питання: до якого ще часу «перевертень-доброчинець» буде розкрадати бюджетні кошти та грабувати інвалідів? На нашу думку, нездоровою є модель поведінки, коли чиновник використовує своє посадове становище з метою наживи найбільш аморальним способом, який тільки можна собі уявити — обкрадаючи людей з інвалідністю.

Про незаконність таких оборудок і маніпуляцій годі й говорити. Принаймні ми — не мовчимо! Але у нас же є, здається, для встановлення справедливості майже реформована правоохоронна система, та найчесніші суди в світі…

Савко Лілія
Всі статті автора