Сумнівні офшори намагаються обікрасти Україну на мільярди доларів!

Нині, на порозі опалювального сезону, надзвичайно гостро стоїть проблема дефіциту енергоносіїв. Але в той самий час, коли прості українці готуються мерзнути за свій же кошт, сумнівні кіпрські офшори намагаються позбавити Україну стратегічних родовищ нафти та газу. Крім того, у цих чорних схемах явно не обходиться без участі керівництва державних компаній та інших високопосадовців.

Цю сумну історію на своїй сторінці у мережі Фейсбук розповів Олексій Гончарук – адвокат, громадський активіст та позаштатний радник екс-міністра екології. Як повідомив Олексій, право видобування нафти на шельфі Чорного моря намагаються отримати дві сумнівні компанії: ТОВ «Чорноморгеоресурс» і «Чорноморзахідінвест», створені у квітні цього року. Їх засновниками стали Національне акціонерне товариство «Надра України» (25 %) і, опосередковано, два кіпрські офшори «ГРОВІСЛА ЛІМІТЕД» та «ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД».

Також ці товариства з обмеженою відповідальністю мають ще цілий ряд дивних збігів: одного директора (Бойка Тараса Миколайовича), одного підписанта (Колесніченка Андрія Артуровича) і навіть одну й ту ж адресу – м. Київ, вул. Щорса, 31. Як вдалося з’ясувати журналістам knk.media, у будинку на Щорса знаходиться безліч офісів різних компаній, але про «Чорноморгеоресурс» і «Чорноморзахідінвест» там чують вперше.

Хоча ці фірми виявилися мильними бульками, це не завадило їм без проблем оформити документи для користування надрами. Якщо за звичайних умов ця бюрократична тяганина займає не менше року, то їм вдалося дивовижним чином зібрати необхідні папірці за рекордні декілька місяців. 29 травня вони успішно отримали погодження від Мінприроди та позитивну екологічну картку від Держекоінспекції. Напрошується висновок, що тут явно не обійшлося без допомоги «своїх людей» у Міністерстві та покровительства когось із дуже впливових осіб.

Далі – ще цікавіше. 11 червня товариства подали до Державної служби геології та надр заяви про отримання спецдозволів на користування надрами на семи нафтогазоносних ділянках в Одеській області. Відповідь на запитання, навіщо було потрібно записувати їх засновником НАК «Надра України», стала очевидною. Саме це і дозволило «мильним булькам» обійти прозорий конкурентний аукціон, адже, згідно 615-й Постанові Кабінету Міністрів, компанії, де частка держави становить 25 % і більше, звільняються від цієї процедури. Але на цьому махінації не завершуються. Виникає наступне питання: який сенс було розбивати надра аж на 7 ділянок, якщо на них все одно претендують лише 2 фірми? Очевидно, це було зроблено для того, щоб за обсягами запасів їх не можна було віднести до стратегічно важливих.

Зараз документи чекають погодження. Напевно у цю хвилину повним ходом іде процес заниження вартості стратегічно важливих для нашої країни покладів нафти й газу, щоб сумнівні офшори могли придбати їх за копійки, у той час як їх реальна ціна сягає декількох мільярдів. Наприклад, у 2012 році американська компанія «Exxon Mobil» готова була заплатити 350 мільйонів доларів за право розробки лише однієї ділянки шельфу, дуже подібної за характеристиками до згаданих. Нині ж мова йде про сім ділянок! Шляхом нескладних математичних обрахунків вираховуємо, що їх сумарна вартість складає близько 2,5 мільярдів доларів США!

На щастя спецдозвіл ці «темні конячки» ще не отримали. Очевидно, що цьому допоміг громадський розголос, який надав справі Олексій Гончарук. Як пояснив він журналістам knk.media, у його публічному повідомленні було дві мети: закрити корупційну схему та звернути увагу громадськості на необхідність внесення змін у законодавство. «Ця інформація потрапила в пресу. Наявність інформації в ЗМІ – ця привід до того, щоб правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження і перевірили викладені факти. От нехай цим і займаються».

Також Гончарук звертався за допомогою до багатьох високопосадовців та народних депутатів, але далі нарад у Вощевського, та гучних заяв Яценюка, справа так і не пішла. «Зате Міністерство природи залучило мене до того, щоб завершити внесення змін до постанов 594 та 615, що ми і зробили. Зараз ця постанова розіслана на погодження в чотири міністерства і має бути винесена на Кабмін», – розповів нам про результати Олексій Валерійович.

Власника кіпрських офшорів правоохоронні органи, вже традиційно, не знайшли. Але, як вдалося з’ясувати Комітету Народного Контролю, у цій справі простежуються сліди вже добре відомого нам екс-регіонала Онищенка. Він має власний газонафтовий бізнес і продовжує його розширювати. До того ж Мінекології донедавна очолював його ставленик Ігор Шевченко, чим і можна пояснити рекордно швидку видачу сумнівним компаніям усіх екологічних погоджень. Але хоча на «Українській правді» вже виходила стаття про фінансові махінації депутата-коневода, у якій фігурували і згадані нами сьогодні офшори, довести причетність до них Онищенка реальними документами майже неможливо. Як проконсультував нас Гончарук, «для цього потрібно мати доступ до торгівельних реєстрів Кіпру. Але навіть у такому випадку є вірогідність, що вони будуть записані на якогось дона Педро, а хто фізично контролює цього дона, і де його шукати, – це ще більш складне завдання».

Як же можна уникнути подібного дерибану надр надалі? На думку Олексія, для цього потрібно скасувати пільгові умови для держкомпаній: «Наявність привілеїв для державних компаній створює додаткові можливості для людей, які їх контролюють. У нас безліч держпідприємств у вигляді папочок, які лежать на стелажах і тільки й чекають, доки ними хтось скористається. А якщо загалом, то усе дуже просто: потрібно поставити порядних і професійних людей на чолі Державної служби геології та надр, провести її реформування, відділити геологічну складову від надрокористування і зробити процедуру надання дозволів прозорою».

Ось так знову приходить на думку вже банальний висновок, що неможливо жити багато та щасливо в країні, де усім керують гроші, зосереджені в руках людей без совісті. З історії всіх гучних дерибанів знаємо, що набагато легше покарати дрібного злодюжку, ніж того, хто вкрав мільйон. Перед кожними виборами нам обіцяють масштабні реформи, нові обличчя і світле майбутнє. А замість цього до влади знову приходять одні і ті ж, для яких немає ні війни, ні кризи, ні державних та національних інтересів – є лише бізнес.

Ось так і живемо в країні конституційно закріпленої демократії, де існує лише ілюзія народовладдя. Адже в людей немає жодної можливості контролювати тих, кого обрали, і вони просто приречені на злиденне виживання від виборів до виборів. А законопроект № 2737 «Про народний контроль в Україні» досі припадає пилом у Верховній Раді. Ви ще дивуєтесь чому?

Столяров Антон
Всі статті автора