Віра Ульянченко не переховується, але в розшук МВС — потрапила

Однак її прес-служба стверджує, що соратниця Віктора Ющенка перебуває у Києві і не переховується від слідства. Що це за така гра в «кішки-мишки», та чим «прославилась» ця особа, — розбирались журналісти КНК Медіа.

Віра Ульянченко, як стверджує її прес-служба, перебуває у Києві постійно і з липня 2015 року жодного разу не покидала межі України. Крім того, вона регулярно та добровільно співпрацює зі слідчими Генеральної прокуратури за відкритим кримінальним провадженням. То чому ж її не бачить МВС? Невже між цими правоохоронними органами нема взаємозв’язку та обміну важливою оперативною інформацією? Не віриться! Все це більше схоже або на провокацію, або на якийсь політтехнологічний трюк. Дійсно, може Віра Іванівна вирішила себе воскресити на політичному полі? Адже місцеві вибори не за горами. Давайте згадаємо, що це за особа та чим вона так привернула до себе увагу правоохоронців.

Феноменальна кар’єра Віри Іванівни починалась просто і невибагливо — викладач української мови в ПТУ, у «вісімдесятих» — почесний комсомольський працівник і депутат всіляких рад при київському виконкомі. У «дев’яностих» стало трішки веселіше — редактор національного видання при Верховній Раді, а потім робота при комуністі Симоненку, першому прем’єр-міністрі незалежної України. Отримавши незалежність, країна також отримала у спадок і чиновників, вихованих в кращих традиціях марксизму-ленінізму. Віра Іванівна служила на благо країни на посаді помічника радника президента Леоніда Кравчука з питань науки.

Але комерційна жилка, яка несподівано пробилась через шар комсомольського пилу, запанувала над партійними ідеалами і невдовзі Віра Ульянченко очолила представництво в Києві судноплавної компанії ЧМП «Бласко». Саме завдяки махінаціям у цей період, Віра Іванівна дебютувала в правоохоронних органах у справі «Бласко». Але, незважаючи на пильну увагу з боку внутрішніх органів і вимушену «відсидку» в США, Ульянченко повертається в Україну на посаду начальника управління з організаційних і кадрових питань «Укрсоюзсервісу».

Далі кар’єра викладача української мови складається неймовірно вдало: помічник Президента Ющенка, народний депутат, радник, голова Київської обласної державної адміністрації, Голова Секретаріату Президента України.

З 2000 року Віра Іванівна мала активне політичне життя, не забуваючи про комерційне, на парламентських виборах 2014 вона була першим номером «Всеукраїнського аграрного об’єднання Заступ».

Але найбільш цікавим її життя було саме у бізнесі, який так вдало поєднувався з державним кріслом. Недарма її прізвище регулярно з’являлося в рейтингах найвпливовіших чи то політиків, чи то функціонерів.

Та при Януковичі зірка Ульянченко, як політика, поступово згасла: в 2010 році їй довелося покинути улюблений кабінет разом з усією командою Віктора Ющенка. І знову, як в кінці дев’яностих, затишшя на кілька років.

Але політичне затишшя з 2010 року — це лише для цікавих очей. Насправді Віра Іванівна продовжувала робити те, що й робила при Ющенку: доглядала за життям президента. Тільки тепер — іншого. Саме так, адже він теж людина і теж любив відпочивати і розважатися. І добре, коли управління дозвіллям опинилось в надійних руках турботливої «мами Віри».

Для «мами Віри» чоловічі слабкості — хліб з маслом, а Віктор Федорович таку слабкість мав: полювання було для нього важливою частиною життя і Віра Іванівна спритно зіграла на свою користь. Шикарні мисливські угіддя, організовані з легкої руки «мами Віри», — чи не кращий жест відданості та лояльності до нової влади?

Сумарно Вірі Іванівні вдалося «подарувати» сім’ї Януковичів близько 17 гектарів унікальних лісових земель, які вона дозволила незаконно приватизувати. Про її махінації і походеньки можна написати роман у трьох частинах, однак, це робота для компетентних органів. Прокуратура, виявляється, вже зацікавилася діями Ульянченко і це не може не радувати — відкрито кримінальне впровадження за фактом незаконного заволодіння мисливськими угіддями «Сухолуччя».

Але чому Міністерство Внутрішніх справ, яке доповіло, що «мама Віра» тобто Віра Іванівна з 30 червня не хоче розмовляти з органами, оголосило її в розшук тільки 14 вересня? І чому сама Віра Іванівна скасовує свою, так би мовити, втечу? Це що, такі собі рольові ігри в «кішки-мишки» чи «бачу – не бачу»?

КНК Медіа дуже цікаво, де насправді перебуває пані Ульянченко. І чи проходить вона як обвинувачена у справі незаконного заволодіння землею та чи буде Прокуратура вживати заходи щодо її затримання? Відповідні народні запити до компетентних органів ми вже готуємо, стежте за оновленнями нашого сайту — історію продовжимо.

Ткаченко Юлія
Всі статті автора