В інтернеті на вас полюють «пірати»

За даними Української антипіратської асоціації, середній проміжок часу між першим виходом фільму в кінотеатрах і появою піратської копії в Інтернеті складає 10,5 днів, і з кожним роком цей термін скорочується зі швидкістю світла. Існує глобальна проблема «піратства», жертвами якого, зокрема, стають автори, виконавці, виробники фонограм, виробники аудіовізуальних творів та телерадіомовні організації.

За словами головного фахівця відділу авторського права «Українського  інтелектуальної власності» Володимира Пісоченка, за порушені авторські права в межах України можна стягнути від 10 до 50 тисяч гривень компенсації. Проте Пісоченко наголошує на тому, що це не робиться за один день. Саме тому, через небажання чекати та невпевненість щодо успіху судового позову, українці не дуже часто вирішують питання плагіату в суді. «Усі наші громадяни чомусь впевнені, що іноземні автори (митці) більше захищені законом від порушень їх авторського права на наших землях, ніж ми самі. Але цю думку треба розвіяти, бо правова охорона наших національних творців приблизно така ж сама, як і іноземців», – зазначає експерт.

Міжнародне законодавство захищає

Ще у 1995 році тодішній голова верховної ради Олександр Мороз посприяв тому, щоб Україна приєдналась до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Що тоді нам це дало? Підписавши конвенцію, політики погодились адаптувати українське законодавство до вимог Бернської конвенції. У нашому випадку це виконання закону «Про авторське право та суміжні права». Бернська конвенція захищає всі твори авторським правом, за винятком фотографічних та кінематографічних, щонайменше на 50 років від першого показу твору, але дозволяє країнам-членам забезпечувати такий захист і на більший строк. Для фотографічних творів конвенція встановила мінімальний строк правового захисту – 25 років від моменту створення фотографії. І, до речі, за конвенцією, той, хто копіює собі на жорсткий диск нелегальний контент, також називається «піратом».

Захищають і в Україні…

В Україні з «піратами» урядовці активно борються за допомогою державного підприємства «Інтелзахист», яке моніторить інтернет-ресурси та навіть надає судовий супровід у спорах, пов’язаних із порушенням права на авторство.

«У випадку, якщо текст скачаний незаконно, то «Інтелзахист» надає опцію «фіксація веб-сторінки» разом із Центром судової експертизи інтелектуальної власності. Оскільки проста роздруківка Інтернет-сторінки не є належним доказом порушення у суді відповідно до чинного законодавства, скріншот, зроблений нами є належною доказовою базою щодо порушення прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет та може бути використаним в суді», – розповідає директор «Інтелзахисту» Віктор Лещинський. Також підприємство розробляє реєстр об’єктів та суб’єктів інтелектуальної власності та веб-сайтів порушників. До того ж, держустанова розробляє стратегію розвитку, яка дозволяє правовласнику монетизувати свої розробки та винаходи. «В момент виявлення незаконного розміщення контенту на певних ресурсах, фахівці створюють звернення до провайдерів щодо знайденого плагіату, подають запит до власника сайту. Але на сьогодні закон не забороняє й самому автору звернутися до власника сайту зі скаргою, щоб контент видалили. У більшості випадків власник сайту погоджується це зробити, але якщо ні, то справа може дійти й до судового позову, відповідно, з відшкодуванням», – додає Лещинський.

За даними організації Digital Citizen Alliance, найбільша кількість світових користувачів піратського контенту в світі – це ті, хто використовують торрент-сайти. Вони складають 57 відсотків усіх юзерів піратського контенту. Трохи менше – 24 % це ті, хто переглядають онлайн відеосайти. А 11 % з них складають ресурси, з яких можливо безпосередньо завантажити піратські копії фільмів. В Україні ситуація виглядає так само.

Поради

Піратство – це шахрайство, що карається Кримінальним кодексом в розмірі в понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виплату компенсації у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат суд може призначити за законом «Про авторське право та суміжні права». Тож Комітет Народного Контролю закликає не ставати вчергове жертвами веб-крадіїв та застерігає від використання незаконного контенту.

Ось декілька порад від knk.media про те, як відрізнити «піратське» програмне забезпечення від ліцензійного:

1. звертайте увагу на упаковку, так як на «краденому» товарі відсутні або поганої якості захисні елементи (голограми), погано або нерівно надруковані слова і малюнки;
2. встановлені «піратські» копії комп’ютерних програм відрізняються тим, що виглядають як неповний варіант програмного забезпечення, з наявністю вірусів або відсутністю захисту від них.

 

Савко Лілія
Всі статті автора