Що робить Президент України для повернення Криму?

Ініціатори конкурсу мотивують його необхідність бездіяльністю української влади та відсутністю у неї відповідних ідей. Журналісти КНК Медіа спробували з’ясувати, чи справді вища влада України інертна у вирішенні кримського конфлікту.

Минуло півтора року від дня приєднання Криму до Російської Федерації. Одні ЗМІ говорять з тих пір про анексію Криму, інші називають цю територію окупованою. Саме такою її було визнано Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Інколи ці два поняття застосовують як синоніми. А між тим, вони являють собою різні види агресії. Окупація — це зайняття території однієї держави або її частини збройними силами іншої. Саме окупація Криму мала місце з 20 лютого 2014 р. (офіційно — після 1 березня того ж року) до 16 березня 2014 р.

У свою чергу, анексія — це насильницьке одностороннє приєднання території однієї держави або її частини іншою державою. Договір про прийняття Криму до складу РФ було підписано 18 березня 2014 р. В. Путіним і С. Аксьоновим за результатами місцевого кримського референдуму, проведеного 16 березня 2014 р. Відбулося це поза волею українського народу, адже згідно із ст. 73 Конституції України територію нашої держави можна змінити лише через всеукраїнський референдум. Тобто зараз може йтися виключно про анексію Криму, що порушила територіальну цілісність України.

Тому, відповідно до статей 102 і 106 Конституції, заходи з повернення Криму до складу України повинен вживати її Президент. Робити це він може шляхом представництва держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України. Однак донедавна вітчизняні ЗМІ переважно зловтішались над зірваним літнім сезоном у «російському» Криму і приділяли пильну увагу порушенням прав людини на цій території з боку РФ. Дії Президента України, як гаранта її територіальної цілісності, висвітлювалися вкрай зрідка й уривчасто. Це може свідчити про те, що конфлікт на Сході України відсунув Крим серед інтересів держави на задній план.

Проте початок 20 вересня 2015 р. продуктової блокади Криму, організованої кримськими татарами, спричинив нову хвилю уваги ЗМІ, влади та громадських організацій до цієї проблеми.

Виявляється, деякі заходи за минулий час Президентом таки було вжито. Про це йдеться в електронному листі з Адміністрації Президента України, отриманого автором даної статті у відповідь на запит про доступ до публічної інформації. Зокрема, саме зусиллям Президента його Адміністрація приписує формування проукраїнської коаліції демократичних держав світу. Свідченням ефективності таких дій називають продовження Європейським Союзом до 15 березня 2016 р. санкцій стосовно тих фізичних і юридичних осіб, які посягають на територіальну цілісність і державний суверенітет України.

За повідомленням Адміністрації Президента, внаслідок постійних обговорень ситуації з масовими порушеннями прав людини в Криму Україна має потужну підтримку на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій. При цьому, однак, не уточнюється, які саме країни та міжнародні організації і в який спосіб підтримують нашу державу.

Ще одним заходом є призначення народного депутата України Мустафи Джемілєва Уповноваженим Президента України у справах кримськотатарського народу (далі — Уповноважений). Зроблено це з метою належної координації зусиль із захисту прав кримськотатарського народу Президентом України. Цей крок дійсно може мати позитивний вплив на вирішення кримського конфлікту. Згідно з Положенням про Уповноваженого, одним з основних завдань цієї посадової особи є участь у розробленні пропозицій з питань захисту суверенітету і територіальної цілісності України. А як показує практика, у питанні відстоювання своєї землі лідери кримських татар більш рішучі, ніж українська влада. Саме Меджліс кримськотатарського народу ініціював і реалізував продуктову блокаду Криму. Одним з ініціаторів згаданого вище конкурсу теж став член Меджлісу Ескендер Барієв, точніш «Центр політичного аналізу та прогнозування «Крим», головою якого він є.

Також КНК Медіа стало відомо про існування делегації України для участі у переговорах з Російською Федерацією щодо порушення нею своїх зобов’язань за міжнародними договорами України. Йдеться про зобов’язання за так званим Будапештським меморандумом від 5 грудня 1994 р. щодо утримання Російською Федерацією від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності України. За цим документом РФ зобов’язана не використовувати ніякої зброї проти України.

До складу зазначеної делегації увійшли посадові особи МЗС України, СБУ, Державної прикордонної служби України, МВС України, Генеральної прокуратури України, а також Омбудсмен Валерія Лутковська. Виявляється, цією делегацією проведено вже два раунди переговорів, результати яких, однак, поки замовчуються.

Президент регулярно обговорює питання захисту інтересів України в контексті окупації Криму також у рамках Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ). Результатом таких обговорень стало запровадження 22 вересня 2015 р. персональних санкцій стосовно 388 фізичних і 105 юридичних осіб. Рішення, звісно, прогресивне. Шкода лише, що для його прийняття українській владі знадобилося півтора року роздумів і покладання надій на те, що «Захід нам допоможе».

Крім того, ще в червні 2015 року Петро Порошенко запевнив, що за його дорученням Кабмін підготував пакет позовів до РФ щодо анексії Криму, які подаватимуться до різних міжнародних судів. Проте досі цих звернень подано не було. КНК Медіа сподівається, що цього разу Україна буде рішучішою і зробить відповідні кроки раніше, ніж за півтора року.

Мороцька Наталія
Всі статті автора