Держава неправомірно приховує інформацію щодо держмайна в Криму

Місяць тому однією з активісток КНК було надіслано через сайт ФДМУ запит на доступ до публічної інформації. Його метою було з’ясувати, яке державне майно України, розміщене на території Криму, було привласнене Російською Федерацією у період анексії півострова, а також чи ведеться облік такого майна, включаючи житловий фонд. Йшлося про майно державних підприємств, установ і організацій, зокрема наукових установ і музеїв. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами і державним та комунальним майном, крім випадків, коли це може загрожувати національній безпеці. Саме тому підняті у запиті питання не стосувалися оборонно-промислового комплексу, оскільки такі об’єкти є стратегічними, а розголошення відомостей про них становить загрозу національній безпеці.

Відповідь надійшла з Регіонального відділення ФДМУ по Херсонській області, якому тимчасово делеговано повноваження підрозділу Фонду в АРК та м. Севастополі. Начальник цього Регіонального відділення Тетяна Стахевич повідомила запитувача, що дані Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо майна на території Криму не можуть бути розголошеними, оскільки їх віднесено до службової інформації. Обґрунтовано це посиланням на наказ ФДМУ від 6 серпня 2014 р. № 2095 (далі — наказ № 2095), текст якого у відкритому доступі відсутній. Є лише згадка про те, що цим наказом було внесено зміни до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ФДМУ, затвердженого наказом Фонду від 28 квітня 2014 р. № 1274.

Така картина виглядала, як зловживання з боку керівництва Регіонального відділення. Тому, отримавши в розпорядження зазначене листування, редакція knk.media поставилася до інформації скептично і надіслала до ФДМУ новий запит. Він містив прохання надати перелік відомостей, що становлять службову таємницю, з урахуванням змін, внесених наказом № 2095. Також редакція просила роз’яснити на якій підставі до цього переліку потрапила інформація про державне майно, розміщене на тимчасово окупованій території України.

Відповіла на запит заступник Голови ФДМУ Наталія Лебідь. Вона повідомила, що згідно з положеннями Законів України «Про управління об’єктами державної власності» і «Про Фонд державного майна України» Єдиний реєстр об’єктів державної власності (далі — Реєстр) ведеться ФДМУ. Відповідно ж до ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Закон про окуповані території) за державою Україна і територіальною громадою Криму та м. Севастополя зберігається право власності на майно на тимчасово окупованій території, зокрема на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки. Будь-яка угода, вчинена щодо такого майна з порушенням цього Закону, є недійсною. Саме тому, що в Реєстрі зберігається інформація щодо державного майна, з метою запобігання порушення ст. 11 Закону про окуповані території 5 серпня 2014 року експертна комісія вирішила включити дані щодо майна, розміщеного на тимчасово окупованій, до службової інформації.

Однак пані Лебідь так і не роз’яснила, як обмеження доступу до інформації про об’єкти державної власності може сприяти захисту права власності держави Україна. Питання про те, як відкритий доступ до цієї інформації може загрожувати національній безпеці теж залишилось без логічної відповіді. Адже привласнюючи українське майно у вигляді житла, музеїв, санаторіїв тощо, Росія не запитує дані з Реєстру для укладення договору з нашою державою. Зате український народ, від імені якого здійснюють владу державні органи, має право володіти інформацією щодо розпорядження державним майном і знати, яку шкоду йому заподіяла держава-агресор. Приховування таких даних не лише обмежує права громадян України, а й є приводом до зловживань з боку державних службовців. Адже при закритих реєстрах легко реалізувати корупційні схеми з державним майном, але важко шукати чиновника, який зник, продавши державне майно для власної наживи. Не менш важко і витратно повертати продане майно.

Така поведінка українських чиновників схожа на спробу використати анексію Криму у своїх меркантильних інтересах замість вирішення ситуації, що склалася навколо півострова. Тому knk.media продовжуватиме ретельно вивчати цей напрям діяльності держави.

Мороцька Наталія
Всі статті автора