Гість із минулого: після 44 років у в’язниці американець поділився враженнями від сьогодення

За інформацію КНК Медіа, Отісу Джонсону було лише 25 років, коли він опинився у в’язниці через замах на вбивство та збройний напад на поліцейського. За час у неволі він втратив контакт з усіма своїми родичами, близькими, а тому зараз Отіс залишився один.

«Коли я потрапив до в’язниці мені було 25, зараз мені 69. І перший час на свободі мені було дуже складно, адже все кардинально змінилося», – говорить Отіс.

Перше незвичайне враження на Отіса справили люди, які гуляли по Тайм-сквер. Вони ніби розмовляли самі з собою. Та згодом Отіс побачив біля вух перехожих маленькі пристрої. «Вони називають їх айфонами, чи щось схоже на це».

«Багато людей не дивляться під ноги, коли вони йдуть. Як вони це роблять? Як контролюють своє тіло при ходьбі? Як користуються телефонами, не дивлячись на дорогу? Це було вражаючим для мене», – коментує «гість із минулого».

Отіс Джонсон зізнався, що любить їздити в автобусах, адже це дозволяє комунікувати з іншими людьми, можливо, поспілкуватися з кимось, чи послухати, що відбувається в якійсь родині.

Після 44 років, проведених у в’язниці, Отіс полюбляє знаходитись у суспільстві. «У в’язниці ти можеш виходити за її межі лише у визначений час, тому я насолоджуюсь сонцем та спостереженням за людьми. Добре бути вільним!», – захоплюється містер Джонсон.

Незвичним для Отіса стала і різноманітність продуктів харчування у магазинах. Та це, з одного боку, додало складнощів, адже тепер важче обрати, що придбати. «Арахісове масло та джем в одній банці? Я такого раніше ніколи не бачив, це дуже дивно», – коментує колишній ув’язнений.

Увечері, коли містеру Джонсону немає чим зайнятися, він йде до парку медитувати. За допомогою медитації Отіс відпускає свої проблеми, адже гнів та роздратованість – це причини припинення росту та розвитку людини. Він намагається не повертатися думками у минуле, а рухатися вперед, тим самим виживаючи у новому для себе суспільстві.
 

Посипкіна Анастасія
Всі статті автора