Напиши, усміхнись, пофліртуй, роздягнись (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Пропозиція, від якої неможливо (не) відмовитися?

У соціальній мережі VKontakte мені написали: «Пропоную роботу з дуже гнучким графіком, із високою заробітною платнею (в середньому 6000 гривень на місяць), оплата кожні два тижні. Робота в офісі, дуже хороший колектив, працюємо за принципом шлюбного агентства, без інтиму! Якщо зацікавилися, напишіть Ваш номер і з Вами зв’яжеться адміністратор». Залишаю номер телефону. Наш «роботодавець» не змусив на себе довго чекати: через якісь півгодини телефонують із незнайомого номера — жертва клюнула на живця. Беру слухавку, звучить спокійний голос чоловіка років тридцяти:

— Ти цікавилась роботою в чатах?, — одразу на «ти» звертається незнайомець.

— Так, а що за робота?

— 5 днів на тиждень, 2 вихідні, зарплата 6 тисяч гривень.

— Що треба робити?

— Просто будеш переписуватися з іноземцями в чаті. Ти навчаєшся десь? На якому курсі? — співрозмовник намагається одразу якнайбільше «витягнути» інформації.

— Так, на третьому, — без затримки відповідаю я. Хай якнайдовше думає, що це я «попалася».

— О, це добре. Тобто півдня ти вільна.

Далі «адміністратор» до пуття не розповівши про роботу, починає переконувати прийти на співбесіду, щоб «подивитися в студії, як дівчата працюють». Але ж ні, я так просто на зустріч не погоджуся, любий «роботодавцю». Продовжую розмову:

— Та все-таки, в чому ж суть моєї діяльності?

— Ну ти просто повинна переписуватися з чоловіками і усміхатись там. Вони за це платять гроші.

— А на які теми? — без зайвих підступів запитала я.

— На будь-які. Ти ж сидиш в ВКонтакті, так? От так само, як там, треба переписуватись, ну ще плюс на камеру.

— А як ви відбираєте дівчат? За зовнішністю?

Тут мого співбесідника, напевно, щось насторожило: чи то в запитанні, чи в тоні бесіди. Раптом його голос зазвучав більш самовпевнено, замість відповіді — зустрічне запитання:

— А ти раніше працювала на такій роботі?

— Ні, це вперше. То як ви оцінюєте, підходить дівчина чи ні?

Здається, мій безтурботний і наївно-схвильований голос зробив свою справу:

— Ну ти гарна дівчинка, ми подивилися. Не хвилюйся, ти нам підходиш. На цьому «адміністратор» вирішив завершити діалог, пообіцявши передзвонити наступного дня і призначити зустріч.

Після розмови виникло відчуття відрази до нього. Збентежив запанібратський тон адміністратора, такого собі «віртуального сутенера». Фактично, дівчину оцінюють як товар, який можна продати.

Вебкам моделінг

Вебкам моделінг — це досить новий для України вид заробітку. Він полягає в тому, що дівчина добровільно переписується, фліртує, роздягається на веб-камеру, використовуючи відеочат. Щоб отримати доступ до перегляду відео і до переписки з дівчиною, клієнти платять досить великі гроші. Для цього існують спеціальні сайти. Зокрема, українки працюють на такі ресурси, як runetki.com, bongacums.com, chaturbate, livejasmin.com. Аудиторія таких сайтів — чоловіки середнього віку, здебільшого з Європи та Америки, а також з країн Близького Сходу. Клієнти щедро платять за час, проведений з обраною дівчиною в онлайні. Запорука успіху для дівчат — готовність виконувати на камеру будь-які фантазії еротичного характеру.

Якщо пошукати в інтернеті портали, що пропонують поспілкуватися з дівчатами у відеочаті, то більшість з них нагадають своєю відвертістю порносайти. Окрім спілкування онлайн, вони пропонують перегляд роликів за участю моделей. Ці відео можна кваліфікувати як порнопродукцію, створення й поширення якої карається законом (за статтею 301 Кримінальний кодексу України «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів» можна отримати від штрафу у вигляді п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до 7 років ув’язнення).

Початок пошуків

В інтернеті є безліч оголошень, схожих на отримане мною повідомлення. Що привертає увагу: в них переконують в абсолютній легальності діяльності вебкам моделі, ба навіть гарантують офіційне працевлаштування. У наймачів є всього кілька вимог: дівчина повинна привабливо виглядати, бути повнолітньою і знати англійську хоча б на початковому рівні. При цьому під час реєстрації моделі необхідно надіслати адміністратору сайту фотографію власного обличчя з паспортом, розгорнутим на головній сторінці. Фактично, підтвердження повноліття є головною вимогою. Якщо пропонують роботу в студії, а не вдома, то навіть комп’ютер з вебкамерою і доступом до інтернету не потрібен.

Діана

Про те як це працює на практиці нам розповіла працівниця трансформованої «найдавнішої професії» Діана. За її словами, є шеф і ті, хто займається пошуками моделей (найчастіше в соціальних мережах або серед своїх знайомих). Такий «віртуальний сутенер», як правило, знімає дво- або трикімнатну квартиру («студію») та облаштовує її 5–8 робочими місцями. Це окрема зона або кімната, де розташовані комп’ютер з вебкамерою і ліжко. Милим доповненням такого антуражу стає сама оголена дівчина.

Коли модель переписується і демонструє власне тіло, за нею можуть спостерігати безліч чоловіків, при цьому не відкриваючи свою особу: ресурс дозволяє не включати свою камеру. За таке «шоу», що може включати елементи стриптизу, фетишів та різних збочень любителі «полунички» платять в середньому 20 доларів за годину перегляду, які перераховуються на спеціальний електронний рахунок сайту.

Наглядач-адміністратор має можливість спостерігати за відеотрансляцією будь-якої з підлеглих і робити пікантні скріншоти. Діана каже, що інколи трапляються клієнти, що воліли б зустрітися в реалі (не всі ж вечори проводити перед монітором). За півроку роботи в неї вже є коло постійних шанувальників, які часом висловлюють закиди типу: «давай я буду тебе забезпечувати у реальному житті, щоб ти тут не працювала і більше не спілкувалась із цими психами».

Щодо заробітку, то сайт отримує 40% усієї суми, заробленої моделлю, 40% отримує дівчина і 20% сама студія. Роботодавці пропонують 3 методи отримання платежів: через Webmoney, Payoneer, Paxum. Метод і періодичність платежів сайт пропонує обрати в момент реєстрації аккаунта. У середньому заробітна плата вебкам моделі складає 1000 доларів на місяць. До прикладу, у Великобританії вебкам моделі отримують 2000–2500 доларів щомісяця.

Жертва обставин

Наталю ми знайшли через спільних знайомих. Вона студентка 3 курсу одного зі столичних вишів, здобуває освіту дизайнера, приїхала до Києва із Сумської області.

Наталя працювала вебкам моделлю близько року. Вона докладно розповіла про свої враження від такого досвіду:

«Коли я починала працювати, мені були дуже потрібні гроші. Де їх взяти, я не мала уявлення. А тут одна хороша знайома запропонувала роботу, де практично нічого не робиш і отримуєш за це кругленькі суми. Суть в тому, що ти повинна включати свої артистичні здібності, підтримувати розмову на будь-яку тему, фліртувати і пускати бісики чоловікам. Суми моїх заробітків варіювалися у межах 700–1200 доларів на місяць, шеф нас змушував переписуватися по 5 годин безперервно», — зітхає Наталя.

«Ох, а які в мене були клієнти. Якби ви знали, через що мені доводилося пройти за цю тисячу. Уявіть собі це відчуття: сидіти перед монітором і витискати із себе цю штучну усмішку для гидких тобі чоловіків, при цьому навіть не маючи змоги вийти до туалету». Наталі явно неприємно згадувати про колишню роботу.

«Публіка там була різноманітна: від незадоволених шлюбними обов’язками чоловіків середнього віку до неврівноважених збоченців. За рік ми переїжджали на різні зйомні квартири 4 рази. Щомісяця наш шеф платив «криші», тобто міліції, 1000 доларів за протекцію, бо вони завжди знали, де ми знаходимось».

Також нам вдалося дізнатися, що нерідко ці «сутенери» вдаються до шантажу, якщо котрась із моделей відмовляється від подальшої співпраці. Маючи можливість «вести» відео дівчат і володіючи таким чином компроматом на них, роботодавець може поширити відео із «шоу» на різних форумах, чатах та просто пересилати їх друзям та рідним головних героїнь.

Але нам хотілося дізнатися головне: що штовхає дівчат на такий шлях заробляння грошей. Ось що відповіла нам Наталя: «А ви багато знаєте дівчат мого віку, що заробляють такі ж суми? Я теж ні. Завдяки роботі я почала гарно вдягатись (і туфлі купувати не у New Look, як раніше, а вже у в Marks & Spencer, відчуваєте різницю?), їздити на курорти і ні в чому собі не відмовляти. Та я навіть батькам купила путівку на море (хоча їм казала, що працюю в магазині). Але ви зрозумійте одне: ці почуття, ці докори сумління і необхідність приховувати свою діяльність мучили мене весь цей час».

Психолог Юлія Паливода зазначила, що дівчата зазвичай не сприймають «роздягання на камеру» як щось, що виходить за рамки пристойності. Їх основним аргументом є відсутність прямого контакту з клієнтом, адже спілкування відбувається не в реальному, а у віртуальному світі. Більшість дівчат приваблює можливість заробити особливо не напружуючись, але свою роль грає і нагода відчути себе гарною, неповторною жінкою, яку хочуть чоловіки. За словами Юлії, той факт, що вебкам моделі переважно приховують свою діяльність, свідчить про те, що вони (хто свідомо, хто підсвідомо) розуміють: їх робота — це по суті віртуальна проституція.

В українських реаліях вагомим є фінансовий чинник, адже в умовах занепаду економіки непросто знайти гідну, добре оплачувану роботу. Саме це штовхає дівчат на заняття вебкам моделінгом.

Сьогодні вебкам моделі стверджують, що єдиний мінус їх роботи — це загальне засудження у нашому «непристосованому до європейських стандартів» пострадянському суспільстві. Але чи є такий спосіб заробітку свідченням руху до європейських цінностей?

Савко Лілія
Всі статті автора