«Нєужелі кому-то мєшало староє, доброє атєчєствєннає кіно?», «Как же нам с друззямі тєпєрь встрєчать Новий год?», «Ви би іщьо «Олів’є» запрєтілі, фашисти!». Єдине, що хочеться додати від себе до скиглення цього змученого хору, — «Слава Україні!»
Перший Новий рік без п’янки в радянській бані, нехлюйства в радянському аеропорту та історії любві, прєдатєльства і залівной риби в типовій радянській бетонній коробці. Кінець світу? Як свідчить особистий досвід мільярдів землян, не знайомих із перлинами радянського кінематографу, навряд. А от на символічний кінець русского міра в ефірах загальнонаціональних телеканалів доволі схоже.
Звісно, мільйони наших громадян почуваються ображеними, обкраденими та обдуреними. Звісно, зараз вони шукають логічні аргументи на користь любімой новогоднєй сказкі, бєз которой олів’є нє рєжєцца і риба нє заліваєцца. Комусь це вдається краще, комусь гірше. Звичайній ваті достатньо вписати своє ремствування в звичний дискурс «оголтєлой бандеровской русофобії», більш патріотично налаштовані іронієфіли детально аналізують біографії творців фільму, щоби потім аргументовано заперечити: ну й що, що Тализіна, Мягков та Ширвіндт? Зате ж Ахеджакова — за нас, Брильську через Україну в Росії забанили, а покійний Рязанов тим паче під Путіна не прогинався. Але попри всю аргументацію навіть цей патріот розуміє, що фільм неможливо випустити на екрани, протитрувавши кожного актора лейблом «підлий окупантський посіпака» або «статечна людина, щирий друг українського народу». Про наляканого бандерами ватника й говорити зайве — він із цією забороною змирився ще задовго до її реалізації. Бо неминучість зникнення «Іронії» з телеекранів уже стала очевидною і для хейтерів, і для лайкерів алкоголічних пригод Жені Лукашина.
Найпоказовіше в цій ситуації — програмна сітка українських каналів, в якій, як з’ясувалося (зазначимо, що про це пише навіть газета «Вєсті», яку до лукашинофобів ніяк не зарахуєш), «Іронія…» й так не фігурує через складнощі з отриманням прав на «Золотой фонд» радянського кінематографу та орієнтацію на власний продукт. Тобто, на превеликий жаль для всіх «дєтєй епохі залівной риби», цю сторінку український телеринок перегорнув сам і без рішень Нацради. А відтак, усі претензії до заборони автоматично йдуть лісом: права скачати фільм із торентів чи подивитися на файлообміннику (не кажемо вже про ліцензійний продукт) у замучених ностальгією громадян ніхто не відбирав, а боротьба за право телеканалів транслювати набір радянських світоглядних штампів на всю країну (без бажання каналів тим правом скористатися) взагалі стає безглуздою. Кого тепер проклинати, на що тепер скаржитися любителям стрічки? Хіба що на невблаганний час.
Час «Іронії…» сплив. Це вічне совкове прокляття, неодмінний супутник новорічних п’янок, невичерпний цитатник для набридлих каламбурів поколінь радянських і пострадянських публіцистів, двосерійне караоке для любителів поговорити з телевізором нарешті йде від нас після десятків років співіснування. Новорічна преса нарешті перестане щороку тішити нас інтєрєснимі фактамі о том, що Іпполіта мав грати Басілашвілі, що про залівную рибу в сценарії не було і що «тьоплєнькая пошла» — то теж напрочуд вдалий експромт, з якого вже 40 років не втомлюються щасливо реготати всі прастиє савєцкіє люді. Історія простого русского невдахи Жені, який за допомогою бані, алкоголю, нахабства та особливостей радянського архітектурного планування відбиває наречену в інтєлігєнта в пижиковой шапкє, нарешті перестане програмувати річний життєвий шлях спраглих до чуда громадян.
Суспільна суть цієї невідкладної реформи значно глибша, ніж винесені на поверхню нинішні висловлювання колишніх зірок стрічки. І тому язикатим путінським посіпакам можна лише подякувати за подарований Україні формальний привід поставити символічну крапку над занедбаним «І…» та скинути з постамента чергового лєніна. Бо хоч він і старий добрий пам’ятник радянської архітектури, і люди під ним голубів годують, і бабушкам до когось квіти класти треба, але ж — лєнін!
А якщо лєнін — то час валити.
Юрко Космина
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.