Війна не перешкода: як військові командувачі на війні наживаються

КНК спробує розібратися у павутині корупції військового керівництва.

«Кривавим» військовим командуючим і життя солдат нічого не варте. Чому саме «криваві» командуючі? Бо, поки вони набивають свої бездонні кишені бюджетними грошима, які мали б йти на забезпечення армії, на передовій, від нестачі бронетехніки, захисного спорядження та решти амуніції, помирають молоді хлопці. А тому ці смерті на совісті тих генералів та полковників, які крадуть «військові кошти», щоб придбати  чергову квартиру, машину…

Завдячуючи Євгенію Шевченку, КНК підготував досить цікаву інформацію про деяких військових «патріотів».

Наприклад, пан Баштовий Володимир Михайлович, полковник, заступник начальника НГУ з тилового забезпечення. У липні цього року йому вдалося придбати 3-кімнатну квартиру у київській новобудові. І зробив він це навіть не у кредит! Вартість цієї квартири становить близько 1,3 млн грн.

Можливо, він вирішив таким чином зробити собі подарунок та нагородити себе за гарну військову службу у зоні АТО? Звичайно, адже він є безпосереднім учасником бойових дій, що підтверджує його посвідчення. І зовсім не важливо, що на передовій він був лише 4 дні: 2 дні у липні 2014-го і 2 дні у серпні того ж року. А те, що ночував у готелі Слов’янська, і до лінії фронту 100 км, то це нічого, все одно це вважається зоною АТО.

Тож, звичайно, що герой АТО, власник численних державних нагород сам заробив собі на величезну 3-кімнатну квартиру. Сам, АЛЕ беручи участь у корупційних схемах. А що поробиш! На 15 тисяч у місяць не кожен може вижити…

Тож, у чому «засвітився» пан Баштовий?

12 вересня 2014 року Центральна база забезпечення НГУ закупила 3 млн літрів палива у ТОВ «Техойл», власником і директором якого є Пащенко В. В.  Сума державного Договору під номером 32 становила 43 млн грн.

Провівши тендер, зійшлися на досить прийнятній вартості — 13,92 грн за літр. В той час роздрібна ціна на АЗС була 16,00 грн. Середня різниця між оптом та роздрібною ціною на ринку нафтопродуктів дорівнює 15%. Тобто, ціна за договором має бути 13,60 грн. В принципі, між 13,92 та 13,60 — різниця невелика.

Але, за ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», та посилаючись на пункт 11.7 договору,«у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку» ціна товару може бути змінена, але не більше ніж на 10%. Цим декілька разів і користувалися наші закупники. У результаті, за два тижні від початкової  13,92 грн за літр, сума зростає до 16,53. Тобто, більша частина закупленого палива виявилась навіть дорожчою, ніж роздрібна ціна на будь-якій АЗС.

Таким чином, завдяки вмілим маніпуляціям, за одним лише договором було вкрадено близько 700 тис. доларів. А якщо уявити, скільки договорів укладається загалом та скільки грошей можна покласти у кишеню?

Крім згаданих у договорі прізвищ, присутні у цій історії й люди, які не ставили свої підписи, але гроші з договору отримали. Це вже знайомий нам пан полковник Баштовий В.М та заступник командувача НГУ полковник Мясников О.В.

Таким же чином побудована схема отримання коштів і у договорі №33 від 12 вересня 2014. Щоправда, компанія-постачальник палива вже не «Техойл», а «ВОГ РІТЕЙЛ».

Про паливо поговорили. Переходимо до бронемашин.

Відомо, що Національна гвардія користується двома типами бронемашин — «Спартан» та «Кугуар». На українському заводі «КРАЗ» виготовляється колісна база автомобілів, далі ці вузли їдуть до ОАЕ, де на заводі компанії «STREIT-Group»  збираються машини. Після ОАЕ машини знову доставляються в Україну, на завод «КРАЗ», який нібито і є виробником «Спартана» та «Кугуара». Хоча, на заводі навіть змінних коліс немає, адже ставлять їх також у Еміратах.

У липні 2014 року НГУ закупила 10 бронемашин «Кугуар». Ціна однієї машини на той час склала 270 тис. доларів. Тобто за 10 машин —  2,7 млн доларів.

У серпні того ж року НГУ придбала ще 19 бронемашин «Спартан». Ціна однієї машини складала 404 тис. доларів. За 19 машин — 7,676 млн доларів.

Та цікаво, що дійсний виробник машин, компанія "STREIT-Group" тоді продавала ці бронеавтомобілі за 348 тис. доларів («Спартан») та за 198 тис. доларів («Кугуар»). А при оптовій закупівлі машин, завод ще надає знижку у 4%.

Тобто, купуючи машини безпосередньо у ОАЕ, НГУ могло зекономити 720 тис. доларів на «Кугуарах» та 1,064 тис. доларів на «Спартанах». Немала сума, чи не так?

Також дивним фактом є те, що після НГУ у «КРАЗу» «Кугуари» закупила прикордонна служба України, але ціна однієї машини була вже на 300 тис. гривень менша.

А хто ж відповідав за контракти із закупівлею бронемашин? Мясников О. В. — все той же заступник командувача НГУ, який, як і Баштовий, встиг побувати у зоні АТО аж 2 рази (спочатку 2 дні, а потім 3). За такі заслуги, звичайно, йому вже встигли видати посвідчення учасника бойових дій.

Як відомо, СБУ дізналась про корупційні схеми полковників ще у січні 2015 року. А чи є якісь зрушення? На жаль, ні!

Лише нещодавно пана Баштового затримали на отриманні хабара у розмірі 1,3 млн грн. Цікаво, яке покарання отримає цей зрадник держави? Чи не таке ж суворе, як і його товариш Святослав Манжура? КНК нагадує, що начальник тилу Національної гвардії Святослав Манжура був затриманий у січні цього року за отримання хабара у розмірі 230 тис. грн. За такий злочин «суворий суд» покарав хабарника аж 3 роками позбавлення волі умовно, без конфіскації та службових обмежень.

Де справедливість та бажання припинити розкрадання державних коштів? Куди дивляться працівники Генпрокуратури та судді? Комітет Народного Контролю сподівається на увагу з боку правоохоронних органів щодо наведених у цій статті фактів!

Посипкіна Анастасія
Всі статті автора