Регуляторна політика визначається Законом України «Про засади державної регуляторної політики», прийнятим ще у 2004 році. Але цей закон має декларативний характер і ось чому.
Наприклад, у ньому визначено, що кожен орган державної влади зобов’язаний супроводжувати свій проект регуляторного акта таким документом, як аналіз регуляторного впливу. Це розрахунок трьох сторін процесу: бізнесу, держави і споживача, де вказано вигоди і витрати кожного. Якщо витрати більші ніж вигоди, то варто скорегувати рішення або не приймати його взагалі. Такі аналізи подаються, але без реального розрахунку. Держава має доводити суспільству, що те, що вона пропонує, має сенс, буде корисним і принесе результат. Але проблема у тому, що держава не звикла доводити.
А європейська методика передбачає взагалі концентрацію на конкретних фактах і спробах оцінити, що, як і на що вплине, скільки буде коштувати державі, суб’єктам господарювання, споживачу. Адже нічого не буває безкоштовним. Якщо споживачі вимагають, щоб держава впливала на бізнес, слід пам’ятати, що споживач завжди платить за регулювання, а тому будь-який вплив держави на бізнес закладається в ціну товару або послуги.
Нині завдання регуляторної політики — знайти баланс інтересів і зробити втручання мінімальним, але ефективним і результативним, адже зайве втручання або відсутність контролю — шкодить бізнесу.
Неможливі правила і неможливі вимоги призводять до того, що виконуються вони вибірково, і виникає так званий ефект дискреції (дії на власний розсуд), а це — основа корупції. Наприклад, каральний орган бачить, що всі порушують і вирішує покарати тільки деяких, а на інших «заплющити очі».
Тож, головне завдання регуляторної політики сьогодні — закрити всі ніші для унеможливлення корупції й усунути підґрунтя, на якому вона зростає. Цим нині й покликана займатися Державна регуляторна служба України.
Ситуація в бізнес-середовищі сьогодні багатовекторна й неоднозначна. З одного боку держава намагається проводити дерегуляцію (спрощення) процесів сертифікації, ліцензування, а з іншого боку криза (валютна дестабілізація) вносить свої корективи. Особливо вразливий малий бізнес, який переважно працює на споживчому ринку. Статистичні дані свідчать, що споживчий ринок скоротився на 20–25 %. Тому на цьому фоні спрощення для бізнесу не відчувається.
За словами голови Державної регуляторної служби України Ксенії Ляпіної «… ми вже пройшли найнижчу точку падіння. Зараз ситуація буде змінюватись. Макровалютна ситуація вже стабілізувалася. Далі буде стабілізуватися рівень споживання. Він потрошку буде зростати. Буде зростати і обсяг споживання. Суб’єкти будуть відчувати, що і як змінюється у регулюванні. І коли вже бізнес піде на розвиток, тільки тоді він адекватно буде оцінювати ситуацію».
Але є застереження — в цей час не можна допустити погіршення у системі оподаткування. Тому що з одного боку податки — це фінанси держави, а з іншого — суб’єктів господарювання. Якщо забирати багато — бізнес просто перестане розвиватися.
Новації для підприємців
Після оцінки регуляторного впливу і підрахунку вартості встановлення касових апаратів, стало зрозуміло чому підприємці так обурюються. Адже, окрім самого касового апарата (3–5 тис. гривень) довелося б витратитися й на облік (70 тис. гривень на рік). Якщо врахувати кількість суб’єктів мікробізнесу, то запровадження касових апаратів обійшлося б у 37 мільярдів гривень на рік. І тільки для того, щоб посилити облік. Адже надходження до бюджету з цього копійчані. Видатки виявились не на користь рішення і тому рішення змінили. Президентом вже підписаний закон, в якому йдеться, що суб’єкти господарювання, оборот яких складає до 1 млн гривень, звільнені від вимоги застосування касових апаратів. Це приклад того, як працює регуляторна політика, коли вона працює правильно. Коли працюють, коли рахують, коли прогнозують і коли коригують рішення відповідно до прогнозу.
Проте, рішення про звільнення деяких підприємців від касових апаратів супроводжувалося декількома умовами. Зокрема, у вересні Міністерство фінансів мало розробити, а Кабмін затвердити положення про порядок контролю за обсягом реалізації. Цей порядок має супроводжуватися розрахунком. Метод контролю потрібно буде оцінити в грошовому еквіваленті, з’ясувати, чого він буде коштувати суб’єктам господарювання, а чого державі (утримання органу контролю).
Немає сенсу перевіряти просто так, слід керуватися сигналами. Наприклад, дохід від продажу автомобілів може бути 1 млн гривень, а овочів на ринку — навряд.
Суб’єкти контролю хвилюються, що знов почнуться перевірки і облави на підприємців. Адже з 1 липня втратила чинність законодавча норма, якою вводився мораторій на проведення перевірок. Але залишився в силі другий закон, яким були внесені зміни до Податкового кодексу України, і ним, передбачена самостійна правова норма, яка не прив’язана до Податкового кодексу чи фінансового контролю. Вона передбачає мораторій на проведення всіх видів перевірок без виключень щодо суб’єктів господарювання з обсягом доходів до 20 млн гривень за попередній календарний рік. Тобто, малий бізнес. На них мораторій продовжує діяти.
З 28 червня набув чинності новий закон про ліцензування, згідно з яким ліцензійні умови затверджуються Постановою Кабміну, а не самостійного органу як раніше. Але нині жодна з умов не затверджена, тому орган ліцензування їх контролювати не може! Отже, якщо вас намагаються перевірити на відповідність неіснуючим ліцензійним нормам, маєте право не допустити до перевірки, а якщо перевірка проведена — оскаржувати її в Експертно-апеляційній раді при Державній регуляторній службі України.
Окрім того, створено новий інспекційний орган з питань якості і безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів. Він об’єднав повноваження 6 різноманітних інспекцій, але на перехідному етапі старі інспекції ще не реформовані, а нові ще не працюють. І поки нові шукають мотивацію, як дійти до європейських стандартів, старі органи починають виходити з-під всякого контролю. З липня вони почали попереджати про перевірки малого бізнесу незважаючи на мораторій.
Поради адвоката
Малому бізнесу слід не погоджуватися, пам’ятати, що їх захищає мораторій, скаржитися базовому міністерству і у Державну регуляторну службу України.
Новації для споживачів
Також врегульоване питання щодо захисту прав споживачів. Касовий чек — не гарантія захисту. Приміром, купуючи товар ви сумніваєтесь в необхідності покупки. Попросіть продавця виписати товарний чек і матимете право його повернути в разі необхідності. Це право покупця і обов’язок продавця. А касовий чек — це виключно фіскальне навантаження і не більше, тому до захисту прав споживачів відношення не має.
.jpg)
Інфографіка Валерії Клапоушенко.
Власенко Оксана
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.