Як сказав Вільям Петті, англійський економіст та філософ, «Праця – батько багатства, а земля - його мати». І варто дослухатися до його думки, особливо нам, українцям. Адже, ні для кого не секрет, що Україна славиться найродючішими та найбагатшими землями, що дозволяє їй бути світовою житнецею.
Проте виникає проблема в іншому – у мораторії на ринок землі, який продовжують з року в рік. В результаті цього люди, які мають у своїй власності землі сільськогосподарського призначення, не можуть ними розпоряджатися на власний розсуд. Адже вони не можуть ні продати свій пай, ні віддати під заставу чи обмінятися ділянками з іншими людьми.
Однією із причин, чи то простою відмазкою, продовження мораторію вважається те, що при ринку землі частина піде під забудову. Проте, ні для кого не секрет, що ті кому це потрібно то і мораторій їм не є завадою. Іншою причиною є те, що можуть скупити частину нашої землі іноземні громадяни, але згідно нашого законодавства (ст. 81 ЗКУ) іноземні громадяни та особи без громадянства мають право отримувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення та розпоряджатися ними ( наприклад при спадщині), в цей же час протягом наступного року вони повинні бути відчужені. Ці, та багато інших «причин» для продовження мораторію є лише простими відмазками, тих кому це вигідно.
Адже ринок землі не лише зможе збільшити бюджети простих селян та держави в цілому, він зможе заставити великі Агрохолдинги ефективно та раціонально використовувати землі, зберігаючи й надалі її природну родючість.
Марійка Міньковська
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.