Український інститут національної пам’яті опублікував на своєму сайті новий текст законопроекту про державні свята, пам’ятні дати і скорботні дні, який зазнав змін після громадських обговорень.
Зміни до законопроекту передбачають 9 неробочих святкових днів: 1 травня (День праці), 8 травні (День пам’яті і примирення), 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності), 14 жовтня (День захисників України), а також Новий рік, Різдво та Великдень. Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний день, окрім Різдва. Українці не підтримали ідею зробити вихідним 9 березня (Шевченківський день) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня). 8 березня буде святковим, але не вихідним. До проекту також внесли Різдво Христове за григоріанським календарем, яке відзначають 25 грудня (не є вихідним днем). Законопроект пропонує встановити і скорботні дні: 20 лютого (День Героїв Небесної Сотні), 26 квітня (День чорнобильської катастрофи), 18 травня (День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу), 29 вересня (день пам’яті жертв Голокосту), День пам’яті жертв політичних репресій (перша неділя листопада), день пам’яті жертв Голодомору (четверта субота листопада).
Ірина Кардаш
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.