Привітні, святково вдягнені люди, писанки, крашанки і паски в кошиках, чаруючий запах квітів – все це створює незабутню та приємну атмосферу Великодня, дарує хороший настрій і дозволяє хоч на деякий час трохи відволіктися від буденних проблем. Сьогодні без великодніх символів – писанок, крашанок, пасок, не можна уявити світлого весняного свята Божого Воскресіння. Проте мало хто знає, що колись всі вони були заборонені церквою, адже вважалися язичницькими.
Щоб трішки розібратися з походженням свята Пасхи, яке євреї святкували задовго до Воскресіння Христа, потрібно заглянути в далеке минуле, зафіксоване на сторінках Біблії.
У Старому Заповіті першою Пасхою іудеї відзначили десяту єгипетську кару. Єгипетський фараон не бажав відпускати підневільний йому народ з рабства, тому Бог наслав на Єгипет одну за одною десять страшних кар. Десяте покарання було найжорстокішим, адже полягало в смерті первістків у своєму домі чи роді. Щоб врятувати перворідних серед ізраїльтян, Бог наказав через Мойсея кожній сім’ї зарізати здорове, без жодної вади ягнятко, і приготувати на вечерю. А теплою кров’ю належало помазати одвірки вхідних дверей. Жертовне м’ясо ягняти і називалося пасхою.
В перекладі з єврейської слово «пасха» означає «відвести удар», «перескочити», «пройти повз». За біблійною історією тієї ночі Бог мав знищити усіх єгипетських первістків, тому ангел-губитель, бачачи кров агнця на одвірках «проходив повз», не зачіпаючи нікого в цьому домі. А наступного дня фараон відпустив усіх ізраїльтян з Єгипту. З цієї пори євреї і святкують щорічно Пасху, яка була для них фактично днем незалежності від єгипетської неволі.
Саме цю Пасху святкував за життя Ісус Христос. Святковий стіл єврейської Пасхи був доволі скромним – пісний хліб, вино, яке символізувало кров жертовного ягняти і гіркі трави, як знак гіркого рабського життя в Єгипті.
Однак, як відомо, напередодні арешту під час останньої вечері Ісуса Христа з апостолами Христос змінив значення святкових страв.
Апостоли і перші християни святкували Пасху як спомин про смерть Ісуса, і на скорботній вечері їли лише пісний хліб і пили виноградний сік, як символи тіла і крові Ісуса Христа.
Через двісті років після розп’яття Христа світ починає святкувати Пасху не як спомин про смерть, а як Воскресіння. Сумне свято перетворилося на веселі гуляння із танцями та піснями. Неймовірно, але такий сценарій було запозичено у римських язичників, які задовго до християнства молилися власному богові Атісові, який воскреснув після своєї смерті. Язичники святкували чудесне воскресіння Атіса у день весняного рівнодення, який називали днем радості. Воскресіння язичницького бога святкували аж до IV століття нашої ери, коли імператор Костянтин зробив християнство державною релігією Римської імперії.
Звідки ж взялися наші великодні символи – паски, крашанки та ковбаси? Вважається, що традиція фарбувати яйця на Великдень виникла після дивовижної історії, що відбулася з Марією Магдалиною. Коли Ісус Христос Воскрес, вона пішла по світу проголошувати цю новину, і дійшла аж до імператора Тиберія. За традицією, кожен відвідувач мав принести імператорові дарунок. У Марії Магдалини було лише одне яйце, яке вона й вручила Тиберієві, промовивши: «Христос Воскрес!». На що імператор, відповів: «Христос не може воскреснути так само, як це яйце не може стати зараз червоним». За мить яйце у руках імператора дійсно почало червоніти. Проте у Біблії про це немає жодного слова. Тому можна припустити, що ця історія з’явилася набагато пізніше після Христового Воскресіння, щоб приховати справжнє походження великодніх символів.
Після хрещення Русі у 988 році, князь Володимир починає боротися з язичницькими святами, що виявилося не легкою справою, адже для слов’ян християнство було релігією чужою і незрозумілою. Для того, щоб нова релігія швидше стала для русичів рідною, почали накладати християнські свята на язичницькі, в результаті чого кожне язичницьке свято отримало нове християнське значення, а християнські святі отримали риси язичницьких богів.
Так, християнська Пасха співпала з язичницьким новим роком, який святкували на весняне рівнодення і називали Великоднем. Саме на цей Великдень наші предки фарбували яйця і пекли святковий хліб, прообраз сучасних пасок. В честь свята язичники влаштовували величезні гуляння, на яких виконували різні ритуали, щоб задобрити богів. Крашанки вони закопували в землю, щоб забезпечити її родючість, а пухкий хліб пекли на честь Дажбога - бога сонця, який кожної осені помирав, а навесні знову народжувався.
Зрозуміло, що для швидшого впровадження християнства на Русі, церкві довелося змиритися з цими елементами святкування, надавши їм християнського значення – фарбовані яйця – результат дива на підтвердження Христового Воскресіння, пухкий хліб – паска, яку Христос разом з апостолами їли на Таємній вечері, хоча насправді той хліб був пісним та плоским.
А от шинці та ковбасі церква довго забороняла з’являтися на святкових столах. На язичницьке свято радуниці, яке святкували в четвер перед великоднем, м’ясними стравами наші предки пригощали мерців. Вони приносили їжу на цвинтар і гучно кликали померлих рідних прийти в світ живих.
Не дивно, що церква довго не могла змиритися з язичницькими символами, які все ж залишалися для людей святими, тому у ХVIII ст. вона оголосила крашанки, паски та ковбаси символами християнства. Сьогодні ці атрибути є невід’ємною частиною святкування Воскресіння Христа, а саме свято одним з найважливіших подій у році.
Точнісінько так само, як і багато років тому, зараз люди мають можливість зрозуміти істинне значення віри. І вірити чи не вірити, приймати чи не приймати це для себе, «помазувати одвірки свого серця вірою» в те, що зробив Христос чи відкидати - особистий вибір кожної людини. Напевно справді важливо, з усіма урочистими святкуваннями, крашанками, писанками, історіями та легендами не забувати про першопричину свята, зрозуміти для чого і заради кого Ісус Христос віддав своє життя. Лише усвідомивши це, повертаючись зранку із церкви з радістю на серці захочеться не лише знайомим, але й усім зустрічним людям проголошувати – «Христос Воскрес!» І щиро чути у відповідь – «Воістину Воскрес!»
За матеріалами каналу СТБ
Аллочка Сердюк
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.