Життя українців до і після Майдану: що змінилося в кишенях пересічних громадян?

 Економіст Андрій Блінов

Про продовження девальваційних процесів в Україні 

«Девальваційні процеси в Україні найближчим часом не зупиняться» - сказав економіст Андрій Блінов. 

«Подивимося на наш торгівельний баланс. НБУ регулярно подає статистку впливу капіталу та експорту/  імпорту. Коли Україна не купувала газ в липні-серпні, ми вийшли по балансу товарів і послуг приблизно на нуль. У вересні ми активізували реверс газу, енергоносіїв, вугілля - отримали мінус 500 млн доларів . По балансу », - зазначив він. 

Експерт нагадав, що Україна відновила покупку російського газу, і на сьогоднішній день при нинішньому курсі країна має негативний зовнішньоторговельний баланс. «Це один з факторів, який на тлі відсутності інвестицій говорить про те, що девальвація в Україні продовжиться», - підсумував він. 

Про зниження доходів українців 

«Є офіційна статистика падіння ВВП в Україні за підсумками третього кварталу - це 5,1%. Офіційна статистика падіння доходів населення теж становить 5%. Але якщо подивитися з точки зору макро, глобально, то побачимо інші цифри », - зазначив Блінов. 

«Порівняємо дві цифри. Український ВВП в доларовому еквіваленті становив 180 мільярдів доларів. На сьогоднішній день, якщо відняти території, втрачені Україною, з урахуванням чорного курсу на рівні 14, ми маємо приблизно 100 мільярдів доларів українського ВВП. Тобто - скорочення в 1,8 рази. Якщо порахувати за кількістю населення, то виходить, що кожен з нас втратив більш ніж 30% в доларовому еквіваленті за цей період. Ми повинні говорити саме про такі зниження доходів громадян », - пояснив експерт. 

При цьому економіст уточнив, що значне зниження доходів торкнулося більшою мірою працівників малого та середнього бізнесу. 

«Людей, які отримують відносно невеликі кошти, скорочення виплат торкнулося мінімально. Для людей, які працювали в малому і середньому бізнесі, - йде скорочення обороту в рази, і їх заробітків», - зазначив Блінов. 

Про депозити 

  «У Нацбанку нарешті почали всерйоз говорити про проблему активного відтоку валютних депозитів протягом цього року. З економічної точки зору, це -  не логічно, що українці забирають саме валютні, а не гривневі депозити, оскільки мати дохід в 8-10% річних по валютному депозиту досить вигідно, враховуючи втрату роботи і т. д. », - Розповів Блінов. 

Економіст зазначив, що серед населення зараз існує думка, що Нацбанк незабаром проведе примусову конвертацію гривневих депозитів або введе інші обмеження; саме такі думки змушують людей робити вклади в національній, а не іноземній валюті. 

 «В результаті, цього року не було жодного місяця, коли був би прилив валютних депозитів. З точки зору банківського регулювання ясно, що політика НБУ повинна була бути спрямована на роз’яснення - ми йдемо шляхом фіксації курсу або повертаємося до політики таргетування », - зазначив експерт. 

Політолог Костянтин Бондаренко

Про економічну ситуацію у 2015 році 

«Бюджет-2015 може бути прийнятий під Новий рік або вже наступного року» -заявив політолог Костянтин Бондаренко. 

«У нас досі немає бюджетної резолюції, немає уряду і легітимної Ради, а треба думати про 2015 рік. В Україні немає бачення бюджету наступного року. Дай Бог, щоб нова Рада дійшла до цього під Новий рік », - прогнозує Бондаренко. 

На його думку, Рада дійде до бюджету тільки після формування комітетів. 

«Спочатку поділять комітети, візьмуть пару популістських законопроектів. Потім спробують зняти недоторканність, що, звичайно, дуже важливо для економіки, а далі почнуть битися і в кінці вирішать подумати про бюджет. В наступний рік, боюся, вступимо без бюджету і буде багато питань. Так, можна брати одну дванадцяту від бюджету попереднього. Таке було не раз. У 1995 році бюджет був прийнятий аж влітку, боюся, що ситуація в 2015 році буде близька до 90-х », - зазначає він. 

Про оцінки рівня життя людей в Україні 

«В Україні значно збільшилася кількість громадян, які вважають, що їх життя в 2014 році значно погіршилася» - розповів політолог Кость Бондаренко. 

«Можна багато говорити про цифри, показники, статистику. Є соціологічна сфера, вона суб’єктивна, але показує ставлення українців до подій. Протягом останніх 10 років було близько 3-4% тих, хто постійно говорив, що їх життя суттєво погіршилася за останній час. Тих, у кого життя покращилося, було також 2-3%, для інших в основному нічого не змінювалося. Зараз же близько 8-10% кажуть, що їх життя значно погіршилася. І менше 1% кажуть, що їхнє життя покращилося », - сказав Бондаренко. 

Ці показники, на його думку, варто враховувати. 

Думки населення про задоволеність роботою нової влади 

Політолог зазначив, що протягом останніх десяти років соціологи проводили опитування серед населення про задоволеність роботою нової влади. 

«Практично завжди 3-4% респондентів говорили про те, що їх життя суттєво погіршилася за останні місяці, а 2-3% людей відзначали, що їм, навпаки, стало жити легше. І більше 90% українців говорили, що не відчули значно ніяких змін після приходу нової влади », - сказав він. 

За словами експерта, зараз вперше за десять років кількість людей, які заявляють, що їх життя набагато погіршилася, збільшилася до 8-10%, а кількість українців, яким стало жити набагато краще, скоротилося до 1%. 

«Ці суб’єктивні оцінки насправді показують реальний стан життя населення. У нас є дивна закономірність при цьому - прем’єр-міністр, який несе відповідальність за економіку, б’є всі рекорди за популярністю. Це нонсенс. Але, так чи інакше, світова практика показує, що рано чи пізно все-одно відбувається протверезіння», - пояснив політолог. 

Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко

Про курс долара 

  «Курс сьогодні економічно не обґрунтований. Він не відображає ситуацію в економіці. Курс встановився не в економіці, а став результатом процесів у фінансовому секторі та сформувався під впливом психологічного чинника, який втік від реалій. Ці чинники наростали і погіршували ситуацію », - сказав Яременко.

Експерт вважає винним у завищеному курсі бездіяльного регулятора. 

«Нинішній курс - результат тривалої бездіяльності НБУ і прийняття ним нового підходу - плаваючого курсу. НБУ прийняв це нововведення як бездіяльність протягом чотирьох місяців. Плюс політика першого голови воювати з валютними вкладами, а не з проблемою. Видали рефінансування, а потім почали боротися з рефінансуванням. Це призвело до втрати довіри до НБУ і національної валюти. Зараз треба приймати самі непопулярні заходи, які не можуть бути застосовані НБУ, так як вони суперечать рекомендаціям МВФ », - пояснив він. 

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць

Про необхідність інвестицій в Україну 

«Україна потребує інвестицій, а не  кредитів» - повідомив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць. 

«В України є договори з МВФ і кредиторами про майбутнє фінансуванні. Але краще, щоб нам давали інвестиції, а не кредити », - сказав Геєць. 

При цьому він пояснив, що інвестиції починають давати віддачу через два роки. 

«Це завжди було так. Тільки 35% ефекту інвестиції дають в перший рік. Якщо в 2015-му почнуть вкладати інвестиції, то тільки в 2016 році може почати рости економіка. Післякризове відновлення економіки відбувається за рахунок інвестицій. На кожен 1% ВВП потрібне зростання інвестицій 2-3%, тоді дійсно йде розвиток. Якщо таких пропорцій немає, виникають інші проблеми », - зазначив він.

Про девальвацію гривні 

"У нас девальвація відбулася, і ще буде мати місце певний рівень девальвації гривні", - сказав Геєць. 

За його словами, це має певний позитивний ефект, так як створює конкурентоспроможність для нашого експорту на міжнародних ринках. 

Геєць також припустив, що зростання економіки України може відновитися з 2016 року за умови надходження певного рівня інвестицій в Україну. 

Для того щоб ВВП зріс на 5%, за його словами, необхідне зростання інвестицій в Україну на рівні 12,5%.

Виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко

Про дефіцит держбюджету 

«З урахуванням рекапіталізації великих проблемних банків доведеться збільшити дефіцит держбюджету України на 2015 рік з 10% до 13%.» - розказав  виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. 

"Тут питання, чи піде МВФ на додаткові витрати, які можуть роздути дефіцит держбюджету з нинішніх 10% до мінімум 13% з урахуванням рекапіталізації. Але НБУ все одно буде рятувати першу групу банків, вливаючи в них капітал. А маленькі банки, якщо вони не в змозі будуть себе самі врятувати, повинні будуть закритися і піти ", - сказав Олег Устенко. 

Він підкреслив, що зараз більшість банків хочуть отримати гроші без проведення стрес-тесту, але НБУ на це не піде. 

"Зараз керівники комерційних банків ще намагатимуться отримати рефінансування, НБУ буде закручувати гайки в цьому напрямку", - повідав Олег Устенко.