Язичницька святиня

Храм облаштований в скельній печері на стрімкому лівому березі р. Серет. Час заснування невідомий, припускають період раннього християнства. Храм знаходиться поблизу с. Монастирок.

На стінах і стелі храму дотепер можна роздивитися залишки поганських знаків, через те печеру так і назвали - Язичницька.

У ІХ ст. в печері влаштовано православний скит. Печера має розміри 9,4х4,8 м. Вхід у вигляді широкого прорізу влаштовано вглибині, між кам'яними брилами. Праворуч перед входом є природного походження скельний навіс великого виносу, що підтримується трьома опорами з необробленого каменю у вигляді стовпів, поставлених наприкінці XІХ ст. замість первісних. Така конструкція утворила подобу галереї перед входом. У стінах печери невеликі ніші культового призначення. Вузький коридор (65 см) у товщі скелі веде з печери на невелику терасу, що нависає над прірвою.

На території пам'ятки, поблизу печери стоїть на трьох кам'яних підставках камінь-велет. Призначення й походження каменю достеменно невідоме, припускають, що він міг використовуватися як жертовник. На камені видовбаний невеликий жолоб (йому приписують функцію кровостоку) та хрестоподібне заглиблення.

З часу виникнення цього храму, в печерному гроті, який можна оглянути і нині, постійно проживали 1-2 монахи-пустельники. Коли у 1600 році тут збудували монастир, вони переселились у його келії, а печерна святиня ще довго використовувалася як каплиця для молінь. Легенда розповідає, що під час всеношних монахи помітили, як на стіні з'явилися якісь штрихи. Вони обвели їх грудкою вапняку - і, на їхній подив, перед ними постало обличчя Ісуса. Це зображення зберігається тут і донині. Цікаво, що білий фон навколо образа на фотознімках проявляється у вигляді рушника.

Відвідувачі помітили, що середовище, аура скельного храму творять сприятливий мікроклімат і навіть поліпшують самопочуття. З приходом до Монастирка у 20-му році молодого Ієромонаха отця Федюсія почало приїздити ще більше людей. Своїми щирими молитвами отець Фодюсій допомагає людям зцілюватися духовно і фізично. А ви знаєте, що ці благодатні місця можуть допомогти знайти свою долю, зміцнити сімейне щастя? А все завдяки "Хресту родинного щастя", який є неподалік печерного храму. Розповідають, що багато молодих людей, які щиро молилися біля нього, невдовзі знайшли свою долю. Якщо ви чоловік, промовте під хрестом тричі молитву "Отче наш", якщо жінка - стільки ж "Богородице Діво", - і нехай вам щастить...

Є в Монастирку й унікальна Хрестовоздвиженська церква - пам'ятка архітектури ХVІІІ ст. Вона збудована на місці дерев'яної, що згоріла. Там зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яка дивом вціліла під час тієї пожежі. Помоліться щиро до неї, прикладіть руку і відчуєте, як тепло пронизує ваше тіло. Свій храмовий празник церква відзначає в церкві Воздвиження Чесного Хреста. Приїдьте цього дня сюди, адже видовище це досить величне й урочисте. Від церкви до печерного храму пролягає символічна Хресна дорога. Святкова літургія розпочинається урочистим винесенням Животворящого хреста - однієї з найбільших церковних реліквій.