Асканія-Нова

Біосферні заповідники «Асканія-Нова» є природоохоронними науково-дослідним установам міжнародного значення, який входять до всесвітньої мережі біосферних резерватів і тісно співпрацює з ЮНЕСКО.

Російська держава в той час була зацікавлена ??в імпорті облагороджених овечих порід з Німеччини, і восени 1827 року була затверджена експедиція, щоб шукати в південній Росії, сьогоднішньої Україна, яка підходить для вівчарства місцевість. Вибір випав на степ, площею приблизно 550 кв. км, з яких більшу частину герцог отримав у подарунок через малонаселеності.

Передача земель відбулась 3 березня 1828 року за указом царя, а назва Асканія-Нова походить від батьківського назви графства Асканія.

11 серпня 1828 з Саксонії виїхали 25 осіб з 2286 вівцями, 2-ма биками, 8-ю коровами і 8-ю кіньми, але тільки 35 овець живими подолали відстань до Асканії-Новій. Однак поголів'я овець тут різко зростала і в 1830 році нове підприємство поставило більше 8 тис. овець.

Протягом перших десяти років колонія звільнялася від податку, але фінансово вона мала підтримуватися герцогством.Після смерті герцога Генріха фон Анхальт-Кетена Асканія-Нова переходить у володіння герцога Дессау, який 6 жовтня 1856 нерентабельне підприємство продав німецько-російській землевласнику баронові Фальц-Фейну, який займався скотарством.

Його спадкоємець, барон Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн був власником Асканії-Нови до 1920 року і став творцем першого приватного заповідника в Російській імперії.

Херсонський поміщик Фальц-Фейн зробив нечуваний на ті часи вчинок - абсолютно добровільно віддав досить значну частину своїх земель і грошових коштів на створення першого в Російській імперії заповідника Асканія-Нова.

У 1874 році у віці 17 років, в нагороду за успішно витримані іспити в гімназію, він отримав від батька вольєр, в якому спочатку містилися птахи і місцеві тварини. Проте вже через п'ятнадцять років він зумів створити тут унікальний акліматизаційний зоопарк.

Копитних ссавців почали завозити в Асканію-Нова з 1887году, протягом 80 років було завезено їх більше 800 голів 70 видів. Розмножувати копитних почали з 1891 року. У 1888 році були завезені страуси і туркменські кулани.

У 1896 році Фальц-Файн придбав стадо антилоп, щоб приручити їх, оскільки корови антилоп дають дуже багате жирами молоко. Антилопи-канни, дуже обережні, у себе на батьківщині в Африці уникають спілкування з людиною, в Асканії-Новій були настільки приручені, що дозволяли себе доїти.

Наприкінці XIX століття він відправив кілька експедицій до Монголії для лову диких коней Пржевальського та перші 5 кобил прибули сюди в 1899 році, а в 1901 році - ще 52 коні, з яких тільки 28 вижили. В даний час в напіввільних умовах у заповідному степу випасається найбільший у світі їх табун.

У 1910 році на базі зоопарку виникла зоологічна станція, де проводилася велика селекційна робота.

Сьогодні тут на волі можна побачити стада диких тварин, завезених з різних широт, материків і ландшафтно-географічних зон - величезних бізонів, струнких оленів, екзотичних лам, смугастих строкатих зебр, лам, чорних бізонів та інших.

У зовсім безводному степу в 1877 році на площі 28 га, Фальц-Фейн заснував унікальний Ботанічний сад, куди в 1885 - 1902 роках з багатьох куточків світу завезли і висадили понад 220 видів листяних та хвойних порід дерев. У 1889 році на Всесвітній виставці в Парижі дендрологічному парку була присуджена «Золота медаль», як першому парку зрошуваного в посушливого степу.

Сьогодні паркова зона біосферного заповідника розширено більш ніж на 100 га і є пам'ятником садово-паркової архітектури XIX століття.

Створивши зоопарк і дендрологічний парк, в 1898 році Ф.Е.Фальц-Фейн виділив ділянку цілинного степу, який примикав до лісопарку і оголосив його заповідним на всі часи, тобто заказником (музеєм під відкритим небом). Цей рік і вважається роком заснування заповідника.

23 квітня 1914 заповідник Асканія-Нова відвідав російський цар Микола II, який був вражений великою кількістю і різноманітністю тварин і птахів. До цього часу поголів'я овець тут становило мільйон голів.

У 1919 році Асканія-Нова була оголошена народним парком, а потім державним степовим заповідником.

На території заповідника проходили військові дії двох воєн - громадянської та Другої Світової, під час яких багато тварин загинуло. Та й потім багатьом господарникам хотілося використовувати землі заповідника під випас худоби, але заповідник встояв, зберігся і продовжив справу, яку почав Ф.Е. Фальц-Фейн.