Популярне

НастяЗникає: зникайте - тільки для того, щоб залишитись

Вона - "просто свято якесь" за версією Каші Сальцової, шанувальниця модерністської літератури (ну хто би ще міг взяти сценічне ім’я з алюзією на роман Пруста) та хорошого кіно. Одне з найбільших музичних відкриттів 2014, співачка в жанрі (за власним визначенням) українського соулу - НастяЗникає. В очікуванні концертів в Білій Церкві, Тернополі (Бункермуз), Ужгороді, Києві та Луцьку говоримо з Настею про плани i досягнення.

Коли ти почала співати? Що прийшло перше: слова чи музика? Чи разом?

Співати завжди любила, а пишу пісні більше року. “Прийшло” несподівано - зараз уже не в змозі пригадати той найперший поштовх, що прокинув у мені щось абсолютно нове. Імпульси одночасні: не існує окремо мелодії чи тексту. Раніше я довгий час прагнула “бути поетом”, але тільки в такій формі - пісенній - почуваюсь повністю органічно.

Мабуть класичне питання — що надихає? Що змушує тебе творити?

Коли накопичується багато невиговореного і непереосмисленого, я тікаю від людей, починаю щось награвати - і все саме народжується :) Завжди переплітаю реальні події/відчуття між собою, до того ж змішуючи їх із різними мистецькими враженнями (які начастіше виявляються більш вагомими і диктують настрій), - тому не існує конкретних джерел натхнення, все розмивається.

Звідки з’явився інтерес до соулу? Це все-таки трохи нетрадиційна музика для наших країв?

Я виросла в любові до української пісні, але вокально завжди орієнтувалась на західних виконавців. Та й загалом музика, яка від захоплення відбирала мову, а потім спонукала мене на створення власної (“мови”), - це, в основному, різні відгалуження джазу, і соул особливо. Не пам’ятаю, де/як вперше почула Емі (Вайнхаус), але передусім асоціюю цей стиль із нею. Можна подивитись її ранні відео і переконатись у тому, що ми до непристойності схожі :)

Чи ти ніколи не думала записувати народні пісні?

Часто вигулькує якась думка про етно, але щоразу обривається. На жаль, у моїй родині ніхто не співав якихось маловідомих і цікавих пісень, за які можна було б зачепитись. І загалом не випадало почути щось, що викликало б творчий запал (хоча в рамках навчання брала участь у фольклорній практиці). Але безумовно - джазова обробка українських народних пісень - це неймовірно і цим треба активніше займатись, але хто стане апологетом і провідником такої музики - ще невідомо.

Зараз ти навчаєшся в магістратурі — як освіта допомагає (чи заважає) в твоїй творчості? І як тобі вдається поєднувати?

4 роки в Інституті філології “Шеви” багато в чому сформували мене; думаю, в душі я таки філолог (зараз вчусь на культуролога, бо хотілось відчуття пустоти перекрити зміною спеціальності). Поєднувати творчість і навчання - інколи бракує енергії, звісно, але загалом усе більш-менш гармонійно. Питання, яке досі боюсь ставити руба перед собою: що ж саме з моїх занять/зацікавлень стане основою, що в подальшому залишу як хоббі, що - як пережиток студентського минулого і т.д.?

Ти сінемафіл і сінемаголік. Чи впливає кіно на твою творчість? Чи ніколи не хотіла написати саундтрек до фільму? Або щоб твоя пісня надихнула когось на фільм?

Я навіть до термінології прискіплива - завжди вживаю “синефіл” :) Кіно впливає на все в моєму житті! Мене до того поглинула любов до кіно, що іноді я ігнорую позаекранну реальність. Іноді - це часто :) І взагалі я - людина, в якої на будь-яку ситуацію є кінематографічний приклад... Саундтрек - боялася б не співпасти із режисерським задумом, але залюбки б спробувала! Взагалі я мрію якось долучитись до українського кіно - можливо, навіть зняти своє.

Минулої весни разом з проектом Живяком було знято кліп “Листя”. Як тобі співалося на дереві і чи плануєш ти знімати нові відео?

Я чудово пам’ятаю той день - якраз перед моїми найпершими виступами. На дереві страшенно сподобалось, за проектом і надалі з цікавістю слідкую. Влітку зняла чорно-біле відео на пісню “Звірі” (зйомка і монтаж Макс Товстий), зараз думаю над візуалізацією клавішного матеріалу, але поки що не доходять руки.

Не так давно ти видала свій перший альбом - “Дієслова наказового способу”. Звідки в нього така граматична назва?

Назва філологічна, як і самі пісні. А ще - йдеться про те, що постійно фігурує якесь ліричне “ти”, до якого моє пісенне я звертається, власне, через дієслова наказового способу :)

Продовжуючи про альбом: наскільки молодому виконавцеві важко знайти команду для запису — дизайнера обкладинки, студію звукозапису та ін?

Складно всим займатись самій, правда. Але і легше - бо відповідаєш за все тільки перед самою собою. А люди, що безпосередньо долучились до створення альбому, - прекрасні. Дуже вдячна Вані Данченко (запис і зведення) і Яні Рациборинській (вона передала в обкладинці саме те, що я хотіла).

Зараз ти шукаєш музикантів для співпраці. Йдеться про киян чи ти готова грати на кілька міст? Кого б ти хотіла бачити поруч?

Киян, бо інакше незручно. Ударні, клавішні, бас - бажана основа. Гарно, якщо знайдеться і щось небанальне і неповторне.

Твій альбом вийшов тільки в електронній версії. Чи плануєш коли-небудь видавати його чи інші записи на фізичних носіях?

Чесно кажучи, видаватись мені видається марудною і марною справою, принаймні зараз. Можливо, в мені просто немає запалу колекціонера і я не розумію всіх плюсів.

Зараз ти маєш тур Україною. Як сприймають тебе слухачі? Склався який образ поціновувача соулу?

Зустрічаю переважно приємних організаторів і вдячну публіку. Щоправда, не всюди успішно складається з рекламою заходу - і потенційні слухачі втрачають свій шанс. Загалом тур, навіть дуже маленький, - це виснажливо! - з першого слова домовленості до фінального кроку додому. Але ці прекрасні деталі, чиїсь очі, зворушливі слова, обійми і мої перші автографи - неабияк заряджають. Особливо приємно, коли згоджуються з моєю дефініцією “український соул” і відзначають, що це щось свіже для нашої сцени.

Люди, що приходять на твої концерти — наскільки вони поінформовані куди йдуть? Наскільки інтернет помагає знайтися автору та слухачеві?

Як зазначила вище - буває по-різному, інколи це формат повноцінного концерту з надрукованими квитками, де збираються вже “мої” слухачі, а подекуди - люди приходять в гарний заклад відпочити і випадково відкривають для себе мою музику. Ну, або не відкривають :)

Ти народилась і виросла в Криму. Чи важко тепер добиратися додому. Що ти тепер вважаєш своїм домом? Чи плануєш/мрієш про виступи в Криму?

Народилась у м.Берислав (Херсонська обл.), з 5 років до вступу в університет жила в Криму. Це завжди важливий “пункт призначення”, повернення до найрідніших. Крім того це міста, в яких я виросла, сформувала свої принципи/погляди. Так, “НастяЗникає” відбулась не там і про кримські виступи не мрію, але це моя земля, яку люблю: від найдрібнішого клаптика старих вулиць до заворожливого неспокою євпаторійського моря.

Що б хотіла сказати своїм теперішнім і майбутнім слухачам?

Слухайте - щиро, любіть - безповоротно, зникайте - тільки для того, щоб залишитись.

Фото - Ольга Іванова.

Запитувала

Ліна Сват
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією