Жив, любив і не набрався скверни

…Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ. За честь котрого я мушу обставати до загину.
Василь Стус

4 вересня 1965 року. Під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» із різкою критикою радянської системи виступили Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл.
4 вересня 1985 року. У спец таборі політв’язнів на Уралі під час «сухої» голодовки серце Василя Стуса зупинилося. Йому було 47.
«перед вами, судді, не клонюся»
Дивовижний збіг. 4 вересня. Між цими датами – відрахування з аспірантури «за систематичне порушення норма поведінки аспірантів і співробітників наукових установ», а конкретно – за протест проти хвилі арештів «шістдесятників», випадкові підробітки, постійна загроза звільнення. В 1972 арештований і засуджений, через 5 років, побувавши в Мордовії й на Колимі, він повертається до Києва, повертається додому, та ненадовго. Вже через 8 місяців поета чекає новий арешт, засудження на 15 років і…Рік в камері одиночці, конфіскація віршів, перекладів.
«народе мій, до Тебе я ще верну»
У листопаді 1989 прах Василя Стуса перевезено в Україну.
Поховання перетворилося на величезну маніфестацію.
…ми ще повернемось,
Обов’язково повернемось,
Бодай – ногами вперед,
Але: не мертві,
Але: не переможені
Але: безсмертні

Ліна Сват
Всі статті автора