Етнографічні групи – внутрішня територіальна складова етносу із слабо розвиненою локальною самосвідомістю прийнятою сусідами назвою, рідко самоназвою та місцем особливої культури, побуту, говірок.
Основні риси:
1. Говірки;
2. Специфіка народного одягу;
3. Житло.
На території України проживають такі найвідоміші етнографічні групи як: бойки, лемки, гуцули.
Зараз, спробуємо дізнатись хто ж такі бойки?
Бойки – це така етнографічна група, що проживає на території України
(північні та південні схили Карпат). В основному це території Івано-Франківської області, Львівської та Закарпатської областей. Якщо ж розглядати Закарпатську область, то бойки зосереджені у гірських районах (Воловецький,
Міжгірський райони). В основному населення живе бідно. Широко розвинене мистецтво, особливо різьба по дереву. Унаш час, край славиться своїми горами, чистим повітрям, що подобається туристам, турбази ростут ги гриби.
Дещо про одяг:
Одяг чоловіків та жінок був простим та зручним. В основному чоловіки носили штани заправлені у чоботи, а сорочка була біла (вишита). До тепер тут збереглась назва на штати (гачі). Було і головне вбрання – шляпа, назва її також збереглась і до нинішніх днів (клебаня), зараз можна так зустріти назву
головного убору. Жінки – одягали спідниці (білого кольору) із вовняною запаскою. Сорочка вишита на грудях (півколом). Поверх спідниці одягали вовняну запаску катран, хоча дана назва також збереглась і інколи застосовується до назви
фартуха. В холодну пору року одягали безрукавки темних кольорів з назвою – лейбики. Ті безрукавки, які були хутряними називали – бунди. Дані назви також
збереглись і до наших днів, люди старшого покоління саме так називають безрукавки – лейбики.
Головним убором жінок є плат її називали – обрус. Платок носили уже заміжні жінки, але ним не завивалися, а просто накладали на голову тому, інколи ще була назва накладка.
Житло:
Побудова житла відбувалась із природних матеріалів. Так, як у Закарпатті – проживання бойків – це гірські райони, тому матеріалами для побудови тут виступали: ялиці, смереки. Хати бойків можна було одразу впізнати, бо вони були чорними. Все це через те, що коли палилася хата (кладеся огинь), весь дим йшов на хату, і стеля була відразу чорною від сажі. Але в стелі було віконце через яке виходив дим. Особливістю будинків тут виступає те, що вони були довгими, адже під одним дахом було: сіни, стодола, комора, стайня, шопа.
Говірки:
Вони є досить цікавими. Зараз наведемо декілька прикладів:
I. «Нас кортит до всього світу хочеме всьо увідіти»;
II. «Хочеся про себе розказати дакому більше»;
III. «На своїм уха тото чув»
IV. «Ми ся нись повадили, говорити не будеме типир»;
V. «Не впізнаю тя нич»;
VI. «Обись ся не напудив»;
VII. «Ци файно ти?».
Звичайно, що зараз не так збереглась говірка, але загальновживані слова, які передаються з поколінь не зникають. Тут населення україномовне і ідентичність – українська. Зараз не так поширена назва «бойки» в основному краяни називають себе «верховинцями».
Пам’ятаймо, свою історію та коріння, адже чим більше знаємо про себе, тим краще стоїмо на ногах.
Іннеса Свіца
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.