День Валентина, напевне, найгірше свято. Ходять усі довкола такі щасливі, піднесені, усе прикрашено в сердечках, ще й, як на зло, звідусіль лунають радісні привітання закоханим, повсюди ці дурні валентинки, квіти на кожному кроці і «спеціальні пропозиції» для пар. Так, безсумнівно, гіршого свята і не придумаєш для одиноких.
І як пережити це бідній Насті? Так багато бід звалилося на неї останнім часом: і навчання, і сестрі з математикою допомогти треба, і ще, як на зло, поправилася на цілий кілограм, а тут ще й якийсь День Валентина. «Ой. Потрібно тільки пережити це «завтра» і я буду найщасливішою людиною», - думала Настя. «Що тут такого? Прийду, привітаю усіх із святом. Та й може лишать мене в спокої, може не будуть питати про те, де я збираюся святкувати?»
Її роздуми перебив дзвінок. «Дівчино, це ви переживаєте, як пережити завтрашній день?» - насмішкувато говорив невідомий голос з телефону. « І зовсім я не переживаю. Я люблю це свято. Це найпрекрасніше свято з усіх на землі, така чудова атмосфера у місті панує і взагалі, чого це я Вам повинна розповідати про свої переживання. Ви хто такий? Дзвоните і придумуєте тут щось таке нереальне.»- стурбовано виправдовувалася Настя. «Я? Ви ж просили тільки-що, щоб завтра ви змогли не ніяковіти, відповідаючи на запитання подруг.»- продовжував ошелешувати своїми словами незнайомець. «І чого це він лізе у мої думки? Як? Як він дізнався?» - думала дівчина.
- Не лякайся! Ти не одна така. Я також завтра буду самотнім. А хочеш? Хочеш бути моєю валентинкою? Настя не змогла відповісти і вибила. «Ні, він збожеволів. Точно несповна розуму. Щоб я невідомо з ким завтра цілий день провела? За кого він мене має. Та ще й прийдеться подарунок йому купляти. А який подарунок? я його навіть не знаю, хто він, який він? А якщо він мені не сподобається? Що втікати? Потрібно буде взути завтра зручні чоботи, щоб якщо-то не догнав мене,» - думала дівчина. І чим більше вона заглиблювалася у себе, згадувала розмову, тим ясніше знала якою буде її відповідь.
Через декілька хвилин пролунав знову дзвінок:
- Ти вже вирішила? Я знаю, вирішила. - А ти хто взагалі такий? Може хоча б ім’я своє скажеш?
- Я так і думав. Чекаю тебе завтра в 5 у центрі на лавочці. «На якій лавочці? Що він говорить? Я його про ім’я питаю, а він мені про лавочку,»- думала Настя. І згодом запитала:
- Скажи хоча б як тебе звати.
- Я тебе сам знайду, не переживай. Все, не маю як говорити. Завтра чекаю тебе, прийди обов’язково, а то ж я замерзну. Цілую тебе.
Він вибив. Настя сиділа і не розуміла що це взагалі було: «Нормально. Подзвонив, запросив, пригрозив і вибив, а мені тут сиди і думай.»
Настрій після цієї розмови у дівчини був дуже хороший. І хоча у думках вона проклинала бідного хлопця, проте у серці був якийсь спокій і блаженство.
Цілий вечір Настя переживала і мріяла про того незнайомця, що врятував її від самотності.
Настав день Х. Час в університеті пролетів дуже швидко і ось, 5 година, лавочка у центрі і Настя стоїть, похиливши очі додолу - не хотіла, щоб хтось побачив, що вона сама. І тут з великим букетом її улюблених тюльпанів у одній руці і ведмедиком у другій, - виходить з-за ялинки він: високий, мужній хлопчина з великими голубими очима.
«Це від до мене усміхається? Та ні. Мені так не щастить,» - подумала Настя. Дівчина оглянулася, але більше самотніх леді вона не побачила. Усміхнений хлопчина випалив: « Привіт!» і вручив подарунки. Настя стояла ошелешена і не могла сказати ні слова. Тоді хлопець продовжив: - Я Паша. Ти пам’ятаєш мене? Ми разом розносили подарунки дітям минулого року. «Це він?» - в думках говорила собі Настя. А тим часом Паша казав: Так, я змінився. Я захотів стати кращим. Для тебе стати кращим. Ти мені щось відповісиш, чи ти не рада нашій зустрічі? Настя похитала головою, що рада і тихенько сказала«Привіт!». Дівчина не могла зрозуміти чи це з нею відбувається, чи, можливо, це сон.
- Тоді, давай прогуляємося.
- Давай.
Вони йшли по засніженій алеї. І Настю вже не дратували ні валентинки, ні привітання довкола.
Михайло Мельничук
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.