Ми вже звикли, що на сторінках преси, з екранів телевізорів або на радіохвилях нам розповідають, що мовляв сьогодні такий-то день – чи то авіатора, чи медика, чи китайського імператора. А сьогодні маємо смачний день. Знаєте чому?..
Інколи такі дати є цілком знайомими нам, деякі з них ми й собі святкуємо (якщо ми лікарі, авіатори чи китайські імператори), про деякі взагалі ніколи не чули. А є такі, що захоплюють своєю сутністю. Приміром сьогодні світ відзначає день шоколаду. І що ж тут іще можна сказати, крім щирого: «Мммм» (у людей, які мають алергію на шоколад від усієї душі просимо вибачення).
Цікавий факт – день шоколаду у календарі відмічений двічі (11 липня та 4 вересня) – і то все точно недаремно – шоколадна смакота цього заслуговує.
Святкувати День шоколаду почали відносно недавно – у 1995 році у Франції, де цей продукт надзвичайно полюбляють, хоч батьківщиною шоколаду є Південна Америка. Там багато-багато років тому індійці пили (так, саме пили) шоколад з перцем чилі!
Сьогодні маємо найрізноманітніші види шоколаду на прилавках - чорний, білий, чорно-білий та молочний, з горіхами і без, з родзинками і всілякими начинками. Інколи навіть важко зрозуміти, де справді шоколад, а де лише щось схоже на нього. Але насолоди від цього не менше. Особливо, коли натрапляєш на справжнє.
Тож смачного, корисного і справжнього темного смаколика вам у День шоколаду!
Аллочка Сердюк
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.