Переселенці у Чернігові просять допомоги у європейців

На зустріч приїхала група «мобільного офісу ОБСЄ», що об’єднала міжнародних спостерігачів із Данії, Македонії та Естонії. Експерти з перших вуст хотіли дізнатися як почуваються переселенці, і чи немає перепон для комфортного проживання у чернігівському регіоні. Після індивідуального знайомства з кожним із 13 переселенців моніторингова група з’ясовувала, за яких умов ті опинилися в Чернігові та чому їх вибір впав саме на це місто. В основному на зустрічі були люди, що під свист куль покидали рідне місто на останніх українських поїздах, коли ті відправлялися з Донбасу.

За результатами опитування ОБСЄ, 50 % переселенців цілеспрямовано їхали у Чернігів до родичів та друзів, а от решта їхала буквально в нікуди. Наступною темою для обговорення стало ставлення пересічних чернігівців і влади до біженців. Переселенці розповіли, що чернігівці тепло їх зустрічають і підтримують гуманітарною допомогою, чого не скажеш про місцеву владу, яка грубо відмовляється приймати всі їх прохання та звернення. Пройшло близько року з моменту переїзду переселенців до затишного Чернігова, а більшість з них й надалі потерпають від нестачі житла або жахливих умов проживання. Проте скарги 13 присутніх переселенців на зустрічі з ОБСЄ можна назвати лише краплею в морі, адже за офіційними даними, в області проживають понад 11 тисяч переселенців, з них в Чернігові — близько 3600. Переважна більшість біженців орендують житло, і це при тому, що середня вартість оренди за квартиру в Чернігові складає близько 2 тисяч гривень. Раніше knk.media розповідав про те, як активісти Комітету Народного Контролю зверталися зі зверненням до міського голови Чернігова Олександра Соколова та до голови Чернігівської обласної ради Миколи Звєрєва з ініціативою відремонтувати покинуті квартири і виділити їх переселенцям, як «соціальне житло».

Проте досі активісти не дочекались офіційної відповіді на резолюцію, бо чиновники відмовчуються, аргументуючи мовчанку тим, що триває експертна оцінка потенційного житла. Комітет Народного Контролю обов’язково ще проведе мітинг за відвойовування прав на житло для біженців у Чернігові.

Крім цього «донбасівці» не можуть навіть реалізувати себе в місті на професійному полі, бо навіть після звернення до Центру зайнятості, роботодавці масово відмовляють охочим працювати тільки через статус внутрішньо переміщеної особи. Серед переселенців у Чернігові є також немало людей з інвалідністю, та в момент розповіді про байдужих роботодавців, на їх очі просто наверталися сльози.

Від групи ОБСЄ нам вдалося дізнатись, що ООН надає вибірково допомогу переселенцям за пріоритетами відповідно до кількості таких осіб у місті. Наприклад, Чернігів не може змагатись із Києвом чи Дніпропетровськом за кількістю нужденних. Наголосимо, що «чернігівці» за рік не отримали ні копійки гуманітарної допомоги від європейців. А от дніпропетровським переселенцям в серпні цього року ООН виділила понад 7 мільйонів гривень фінансової підтримки. Для порівняння, кількість біженців на Дніпропетровщині складає 72 800 осіб, а на Чернігівщині всього 11 000 переселенців.

ОБСЄ моніторить кількість переселенців у області, а Комітет Народного Контролю прагне рішучих дій, адже скільки переселенця обіцянками не годуй, а жити йому все-одно десь треба.

Савко Лілія
Всі статті автора