Набожність та молитовність галицького народу споконвіку була відома далеко поза межами Прикарпаття. Навіть у літературі описані факти, коли побожні люди з певної нагоди споруджували капличку або ставили пам’ятний хрест. Таким чином вони намагалися віддячити Богові за зіслані ласки.
Але з часом ця традиція переросла у тотальну війну із горе-забудовниками. Ми неодноразово повідомляли про такі факти, коли мешканці будинку, аби не допустити забудови свого двору, миттєво встановлювали там хрест і освячували місце для майбутніх капличок. У таких випадках спрацьовує психологічно-ментальний фактор галичанина – на Боже діло зазіхати ніхто не буде. Але чи насправді це так? Як пише газета "Західний кур’єр", подеколи в нашому місті можемо стикнутися з тим, що навіть на одній вулиці може бути по декілька молитовних місць, при чому навіть однієї конфесії. Скільки ще нових церков потрібно в Івано-Франківську? І чи потрібно їх взагалі стільки, як маємо станом на сьогодні? Церкву – на облік Нагальної потреби у побудові нових культових споруд у нашому місті немає. Про це заявляють у міському департаменті містобудування та архітектури. «Якщо колись визначення місця для будівництва церкви чи каплички було знаменням з небес, то тепер це вже не є основним аргументом. Під прицілом може опинитися навіть незначна, на перший погляд не примітна ділянка», – зауважує заступник начальника управління генерального плану та містобудівного кадастру департаменту містобудування та архітектури Світлана Лосюк. Точної кількості культових споруд у департаменті не беруться називати. Саме тому вже до 1 серпня тут буде розроблено схему розміщення культових споруд, згідно з якою буде запроваджено точний перелік таких об’єктів. Відповідне рішення було прийнято на останній сесії міської ради. Кажуть, що станом на сьогоднішній день у місті та приміських селах нараховується понад півсотні культових споруд лише традиційних релігійних конфесій. Як це не дивно, але останніми роками в місті спостерігається тенденція хаотичної забудови не тільки житлово-комерційних споруд, але і закладів культового призначення. Останні клаптики «зелених легенів» міста окуповують будівельні паркани, котрі стоять вже по декілька років. Втім, проектовані храми стають довгобудами. Будувати з розумом Система надання дозволу для будівництва доволі непроста. Як правило, спочатку звертається громада із проханням надати дозвіл на спорудження молитовної каплички. Згодом капличка розширюється до 10 квадратних метрів, а вже потім перетворюється на повноцінний храм. І дуже нелогічним у цьому плані є те, що довкола церков виростають високі паркани, бідкаються в департаменті містобудування та архітектури. «У переважній більшості громади хочуть будувати культові споруди на останніх острівках відпочинкових зон міста. Таким чином з карти міста зникають невеликі парки та сквери, – каже Світлана Лосюк. – Краще, щоб була культова споруда, аніж на тому місці має вирости новий розважальний заклад. Ми не проти того, щоб у місті були церкви чи каплички, але все має робитися із розумом». Найсвіжіший факт – звернення обласної спілки спецпоселенців із проханням надати дозвіл на спорудження молитовної каплички у сквері на вулиці Грюнвальдській. Працівники департаменту запевняють, що в Івано-Франківську ще жодного разу не стикалися із фактом обману, коли на місці проектованого храму виростали якісь інші споруди. Втім, зведення церков і молитовних домів – це лише одна сторона медалі. З іншого боку, пані Світлана каже, що до них звертаються мешканці міста і скаржаться, мовляв, їм заважають церковні дзвони, бо церква розташована надто близько до їхнього будинку. «Розробка схеми розміщення культових споруд є необхідним для подальшого визначення можливості розташування нових та доцільності функціонування частини існуючих культових споруд на території міста», – запевняє Світлана Лосюк.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.