Харківські захисні укриття наводяться в порядок. Наприкінці осені фахівці департаменту цивільного захисту ХОДА перевірили їх стан і ступінь готовності до укриття людей.
Тепер організації, на балансі яких знаходяться притулку, перейнялися наведенням у них порядку.
Захисних споруд, або, як звично називають їх у народі, бомбосховищ, у Харкові та області більше 1300. Стежити за їх станом повинні балансоутримувачі - державні та комунальні підприємства, а також приватні особи.
- Закон про приватизацію 1992 дозволяв приватизувати захисні споруди. У 2001 році в нього були внесені зміни, і законодавець категорично заборонив це робити, але близько 400 сховищ на той час було вже в приватних руках, - розповідає заступник директора департаменту цивільного захисту ХОДА Олександр Шишкін. - Є припис, що в разі необхідності ці приміщення повинні використовуватися за призначенням, але власники їх часто ігнорують. Під час введення воєнного стану, можливо, і вийде вплинути на власників. Але на сьогоднішній день важливо з’ясувати, в якому стані споруда. У деяких з них тепер розташовані кафе, в інших - склади, а буває, що власники там гриби вирощують. Ми ходимо перевіряти, але кудись пускають, кудись - категорично ні. З того, що ми бачили, практично всі не готове до використання за призначенням.
З спорудами державної та комунальної власності ситуація краща - перевірити такі притулку можна. Але більшість з них потребує ремонту.
- У Харкові є притулку, площею понад 300 квадратних метрів, розраховані на 1200 осіб. Привести в порядок одне з таких приміщень коштує за цінами минулого року близько 2 млн грн. Ремонт Прушков (протіворадіціонного укриття), яка захищає тільки від вражаючих факторів ядерного вибуху, радіації, обійдеться балансоутримувачу приблизно в 150 тис. грн., - Перераховує Олександр Шишкін. - Навіть якщо притулок знаходиться на балансі держпідприємства, оплачувати ремонт повинні не держава, а сам завод за рахунок власних коштів або субвенцій. Тому відремонтувати всі захисні споруди відразу не вийде.
Проте власники сховищ вже взялися за ремонт, самі неоперативні пообіцяли впоратися до 2016 року.
- Ми вимагаємо від балансоутримувачів привести захисні споруди в стан обмеженою готовності, тобто в цих приміщеннях можуть бути дрібні недоліки - не налагоджена фільтровентілляція, відсутнім вода, герметичність бути не 1-ї категорії, а менше, - пояснює Олександр Шишкін. - Повністю готовим спорудження вважається, якщо там працюють всі системи вентиляції, справні інженерні комунікації, повна герметичність і посилена двері. У такому приміщенні можна спокійно жити кілька днів. Але це ідеал, а наше завдання з неготових приміщень - підвалів, в яких немає ніяких умов для перебування, зробити хоча б обмежено готові притулку.
У разі небезпеки людина повинна сховатися в найближчому притулок, кажуть в департаменті цивільного захисту. Якщо НП сталася в розпал робочого дня, співробітники підприємств спускаються в захисні споруди за місцем роботи. Населення в житлових масивах вкривається за місцем проживання - за нормативами притулку повинні бути в радіусі кілометра від багатоповерхівок.
Ті, хто опинився в небезпечний момент у лікарні, навчальному закладі або іншому комунальному закладі, рятуються за місцем перебування, оскільки практично у всіх школах, інститутах і медустановах є необхідні приміщення.
- Найбільше запитань виникає у людей, які більшу частину часу проводять вдома, - відзначає заступник директора департаменту цивільного захисту ХОДА Олександр Шишкін. - Проінформувати населення з цього питання повинні місцеві жілконктори - ЖЕКи, як їх раніше називали. Саме ці організації повинні точно знати, де на їх ділянці знаходяться захисні споруди. Але нерідкі випадки, коли житловики самі не можуть відповісти на запитання городян. Тоді варто звернутися до профільного департаменту міськради. Адреси всіх укриттів в місті вам не скажуть - ця інформація закрита, а ось за місцем проживання - повинні.
Захисні споруди є абсолютно у всіх районах міста, запевняють у департаменті. Притулком для городян є і метрополітен, який у разі потреби може вкрити 170 тисяч осіб. Первинними притулками вважаються також підвали, підземні переходи і підземні парковки, але перш ніж туди спускатися, потрібно врахувати конкретну ситуацію і небезпеку.
- Наприклад, під час хімічної атаки з використанням важкого газу, скажімо, хлору, спускатися в підвал не можна - газ стелиться по землі. А от від аміаку підвал врятує, оскільки ця речовина летюча і підніметься вгору. Пригадується підвал і в разі артобстрілу, - пояснює Олександр Шишкін. - Городянам потрібно слухати, що передає система оповіщення, і діяти відповідно з переданими вказівками. Як правило, про серйозні загрози населення повинні попереджати завчасно, щоб у людини був час взяти документи, цінності, їжу і дістатися до захисної споруди. У той же час не в кожній ситуації можна попередити, в такому випадку потрібно діяти за обставинами: якщо снаряд потрапив в сусідній будинок - бігти в підвал, а якщо влетів у вікно - ховатися в санвузол, оскільки це окрема блоккомната, при спорудженні будинку змонтована ізольовано .
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.