У Хмельницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка живопису львівського художника Михайла Ліщинера “Роздуми на мистецьких шляхах”.
Експозиція присвячена сторіччю з дня народження видатного митця, який свого часу жив і навчався на Поділлі, у Кам’янці-Подільському. На огляд з особистих фондів музею виставили 20 з 24 полотен, написаних у період 1960-1990 років. До слова, 11 картин автор ще за життя подарував хмельницьким музейникам. Вони пригадують, що митець завжди називав найбільшим скарбом своїх дітей та онуків. За словами колег, Михайло Ліщинер дотримувався традицій львівської художньої школи, поєднуючи їх з європейськими течіями. Щоправда, художник ніколи не обмежувався одним жанром, а створював багатофігурні композиції і натюрморти, портрети та пейзажі, поєднуючи в них різні мистецькі напрями. У його полотнах переважають світлі, яскраві кольори, що свідчить про життєрадісний погляд автора на навколишній світ. Картини Михайла Ліщинера зберігаються у музеях України та Грузії, а також у приватних збірках нашої держави, Росії, США, Німеччини, Англії та Ізраїлю. До слова, один з трьох синів Михайла Ліщинера, В’ячеслав, готує до друку альбом творів батька, примірник якого пообіцяв подарувати й хмельничанам. Проте, до нього не увійшли ті 24 роботи, які знаходяться у Хмельницькому. Тому мистецтвознавці запрошують відвідати музей та на власні очі побачити твори митця. Виставка триватиме до 1 липня.
Пише ye.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.