В Кіровограді відбулося урочисте відкриття експозиції «Згадаймо Велику Перемогу!»

Цей захід став продовженням чудової щорічної традиції музею по відзначенню Великої Перемоги над нацизмом у Європі та вшануванню пам’яті тих, хто ціною власного життя врятував людство від «коричневої чуми».

І все ж таки даний захід відрізнявся від аналогічних попередніх декількома ознаками.

По-перше – він проходив не у самому музеї, як це було зазвичай, а саме у галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна». У першу чергу це було пов’язано з тим, що основу експозиції «Згадаймо Велику Перемогу!» складали чудові графічні роботи (жіночі та чоловічі портрети 1940-х років) маловідомого художника-земляка, уродженця (як і Петро Павлович) Маловисківського району Кіровоградщини Капінуса Максима Терентійовича (1913-1948).

Особливий акцент хочеться зробити також на тому, що вперше в практиці обласного художнього музею по створенню виставок до Дня Перемоги центральний блок експозиції склали не картини з фондів музею, а роботи маловідомого художника, які, на відміну від інших, більш пізніх художніх творів виставки, були написані протягом 1940-1946 років, і тому мають особливу історичну цінність, будучи своєрідним дзеркалом тієї епохи.

Під час відкриття експозиції куратор виставки ознайомив присутніх з концепцією її побудови та різними точками зору з приводу необхідності відзначення цього свята в світлі процесу декомунізації, зробивши акцент на великому значенні перемоги над нацизмом, що не дало останньому реалізувати план «Ост», метою якого було фактичне знищення слов’янських народів. Як приклад було продемонстровано частину експозиції - триптих кіровоградського художника Віталія Семеновича Колєсніченка, який розкриває один із най ганебніших злочинів фашистського режиму – дитячі концтабори. Велику зацікавленість та запитання викликала і робота художника, що зображує зустріч кіровоградцями радянських воїнів 8 січня 1944 року на фоні приміщення, в якому сьогодні знаходиться обласний художній музей.

Було проведено паралель з сучасною Вітчизняною війною українського народу проти російського неофашизму та підкреслено значення виставок, присвячених перемозі над нацизмом, що демонструють естафету військової звитяги, мужності та самопожертви різних поколінь захисників Вітчизни.

Відкриттям для багатьох представників молодого покоління стало те, що квітка маку, які деякі сприймають сьогодні як сліпе запозичення європейської символіки з вшанування загиблих на війні, була ще за радянських часів символом пролитої бійцями крові, тому й висаджували саме ці квіти, як символ пам’яті, на полях бойової слави. Як приклад того, що квітка маку – не запозичений, а наш, тільки призабутий символ пам’яті, було згадано слова із пісні «Маки» ще радянського співака Юрія Антонова, що сподіваємось, змусило замислитись багатьох присутніх.

Дуже приємним моментом виставки став виступ онуки художника-фронтовика Максима Капінуса, вчительки математики ЗОШ № 16 Чернеги Ніни Володимирівни. Остання розповіла багато цікавих фактів із життя свого дідуся та віддзеркалила специфіку народного буття на Західній Україні в умовах радянської системи. Одним із її побажань стало те, щоб молодь вивчала та пам’ятала своє коріння та не лінувалася проводити пошукову роботи з метою збору інформації щодо своїх батьків, дідуся, бабусі тощо.

Приємною несподіванкою стала велика кількість відвідувачів заходу – близько 150 чоловік (!), переважно – учні ЗОШ №№ 16 та 32.

Останніх зацікавили не тільки роботи експозиції «Згадаймо Велику Перемогу!», а й картини Петра Павловича Оссовського, що стало приводом для чисельних запитань та фотографування на їх фоні.

На останок школярі масово прийняли участь у культурно-мистецькій акції «Україна єдина», виявивши таким чином почуття патріотизму та солідарності, що в умовах війни набуває особливо актуального значення.