Сергій Горбачов: «Ідеальна школа – це школа здорового глузду»

Ви повернулися в освіту через 20 років після того, як залишили цю діяльність. Чи змінилося щось за ці роки?

Перше, що кидається в око, це те, що стало набагато більше бюрократії й незрозумілих маніпуляцій з папірцями. Школа просто загрузла в паперах. Ще взимку Міністерство освіти прийняло рішення щодо дебюрократизації освітнього процесу, та я таких змін не бачу. Практично весь паперовий потік йде саме від місцевих органів влади, а не з Міністерства. Буває, що школа місяцями може робити безліч всіляких звітів. Тому треба зупинити цей паперовий жах. Мені, як директору, просто ніколи працювати та спілкуватися з учнями, оскільки постійно треба щось підписувати та заповнювати. Тож, наразі змін у цьому плані, на жаль, немає.

Наскільки зрозуміло, ви не дуже добре сприйняли нову редакцію Закону «Про освіту». Чому?

По-перше, наскільки я розумію, було декілька версій закону. Та виклали і прийняли за основу саме цю. Чесно, я дочитав лише до 27 статті, бо далі читати просто немає сенсу. Деякі пропозиції, що були вказані в проектах закону, дійсно важливі. Це, наприклад, автономність, децентралізація, дебюрократизація. В мене були великі сподівання на новий Закон «Про освіту», та головні моменти прописані не були. «Стаття 27. Автономія закладів освіти. Держава сприяє реалізації академічної, організаційної, кадрової та фінансової автономії закладів освіти. Обсяг автономії закладів освіти різних рівнів визначається спеціальними законами». На цьому питання автономності й закінчується. Це просто знущання! Дати ці два порожні речення – це просто нонсенс! Тому я впевнений, що треба розробляти новий закон, взявши деякі пропозиції саме з проектів нової редакції Закону «Про освіту».

Складіть перелік, на вашу думку, найбільших недоліків середньої освіти.

Сучасна середня освіта в Україні виявляється не такою вже й сучасною. Вона в основному спрямована на те, щоб діти запам’ятовували велику кількість інформації. Та як можна все запам’ятати?

Основною навичкою дітей повинно бути вміння швидко знайти і, головне, зрозуміти інформацію. Великим недоліком є те, що інформація, яку змушені вчити діти, дуже велика за обсягами. Мої колеги підтверджують, що шкільна програма дуже перенавантажена. Деяка інформація може знадобитися лише десятій частині учнів. В цій інформації немає систематичності, вона розпорошена, не поєднана одна з іншою. І як результат – сумбур в головах дітей.
Тому, перше, що слід зробити – це розвантажити шкільну програму, щоб спочатку діти могли отримати базові знання, і лише потім – більш поглиблені.11870910 1242541885760920 7972689164349746822 n

Якою ви бачите автономність освітніх закладів, зокрема школи?

Автономність – це можливість школи самостійно обирати певні орієнтири для шкільного функціонування, та забезпечувати своїх учнів нормальними умовами. Школа – це надскладна система, яка включає учнів, їх батьків та вчителів. В цій системі немає нічого сталого, вона постійно рухається. І щоб керувати цією системою, потрібно розуміти з чим ви маєте справу та якими ресурсами володієте. Школа повинна вміти нормально функціонувати, з огляду на бюджетний норматив. На мою думку, школа має отримувати кошти з бюджету відповідно до кількості учнів, місцезнаходження та її престижу.

Роль органів управління має стати допоміжною та консультативною. А зараз, на жаль, школи можуть лише просити додаткові кошти в органах управління. Це треба змінити та перенаправити на нову площину. Наприклад, якщо школа не може дозволити собі мати юриста, то чому б не запровадити використання послуг одного юриста на декілька шкіл одночасно. Чому органи управління не можуть дійсно сприяти необхідним нововведенням в школах, допомагаючи покращувати навчальний процес?

З ваших постів у соціальних мережах зрозуміло, що ви добре ставитесь до електронних підручників. Коли настане час позбавитись від важких паперових підручників, які діти змушені носити до школи?

Немає універсального варіанту. Все має власні переваги й недоліки. Головне – не пришвидшувати події. Всі зміни мають відбутися природним шляхом. Важливо прийти до спільного знаменника, не беручи до уваги певні маніпуляції, як, наприклад, різке неприйняття електронних підручників з боку видавництв. Адже тут зрозуміло, що видавництва не хочуть втрачати кошти з продажу своїх книжок. Можливо, скоро настане час, коли діти будуть одночасно користуватися і звичайними і електронними підручниками.

Опишіть, яка у вашому розумінні ідеальна школа?

Ідеальна школа – це школа здорового глузду. Іншим важливим орієнтиром ідеальної школи є вирішення всіх питань згідно з інтересами учнів. Якщо раніше головною ідеєю школи було забезпечити запит суспільства на соціалізацію (перш за все – це держава та суспільство), то зараз важливо розвинути в дітях їх здібності, зробити з них особистостей (перш за все – дитина, її розвиток). Школа повинна навчити дітей співіснувати з іншими та випустити вільних, відповідальних людей.

Чи підтримуєте ви впровадження 12-річної середньої освіти?

Не важливо скільки років буде навчатися дитина – 11 чи 12, головне звернути увагу на зміст її навчання. Коли дитина навчається в гарних, комфортних умовах – кількість років, проведених у школі, не може бути тягарем. Якщо діти будуть вчитися 5 років у початковій школі, 4 роки – у середній та 3 роки отримувати профільну освіту, то це, звичайно, піде лише на користь. Тобто, сама ідея 12-річної освіти непогана. Головне її добре реалізувати. Щоб діти навчались у школі довше, треба щоб їх навчали дійсно професіонали з гідною зарплатнею. Тому все зводиться до економіки. Освіта не зможе перейти на новий рівень, поки не покращиться економічна ситуація в країні. Зараз, коли вчитель виходить на роботу, він отримує зарплатню в розмірі 1400 гривень. Як можна прожити на ці гроші? Іншою проблемою є те, що середній вік вчителів становить близько 50 років, а хто буде працювати далі? Дітей же має хтось вчити!

Багато розмов ведеться про ліквідацію інститутів післядипломної освіти. Як ви ставитесь до цього?

Це дивне питання. Давайте ліквідуємо ножиці, а чим тоді ми будемо робити зачіску? Інститут післядипломної освіти – це той самий інструмент. Вчитель має постійно вчитися, аби мати змогу гідно навчати інших. Тому інститути ППО необхідні! Інша справа, що їх треба реформувати, осучаснити, щоб можна було впровадити дистанційну освіту, самоосвіту тощо.

Наприклад, я б міг викладати інформатику. Працюючи на курсах, я навчив багато людей. Мої знання набагато глибші, ніж вимагає шкільна програма. Але я не можу вчити дітей, бо в мене немає потрібного папірця. В чому моя провина? В тому, що я навчився інформатиці сам, не чекаючи поки мене навчить хтось інший? Тож, легалізація самоосвіти – це важливий крок для України!

Як ви ставитеся до дистанційної шкільної освіти? Чи готові вчителі та й учні працювати на відстані?

Я не фанат і не критик дистанційної освіти. Треба розуміти, що це лише інструмент для отримання інформації. Під питанням досі залишається соціалізація дитини, її вміння жити в колективі, спілкуватися з однолітками. Тому, якщо учні та вчителі певних шкіл готові до такої форми навчання, то вони можуть спробувати впровадити її у життя.

Нещодавно ви порушували питання про боротьбу зі шкідливими звичками учнів. Чи дійшли ви певного висновку, як найкраще справлятися з цією проблемою?

Ні, дискусія була досить жвавою, але питання залишилось невирішеним. Складність полягає в тому, що ми не можемо повністю заборонити дітям палити, але й дозволити це ми також не маємо права. Звичайно, держава забороняє паління в громадських місцях, і зокрема у школах. Але якщо ми впровадимо цю заборону, то діти можуть просто піти в найближчі двори. А тому нас чекатимуть невдоволені мешканці, що потерпатимуть від курців. А тому це питання ще вимагає обговорень, аби прийти до спільного оптимального рішення як мінімізувати шкоду від паління.

Розкажіть про свої перші враження від функціонування сторінки вашої школи у соціальних мережах. Чи налагодилась комунікація між учнями, батьками та вчителями?

Поки що сторінка неактивно заповнюється, та все одно вона дає можливість привернути увагу батьків до проблем школи. Також сторінка у соцмережах дала мені змогу засвітитись як керівникові школи, щоб батьки знали хто я і могли зв’язуватись зі мною. Добре, коли батьки можуть дати певні поради, зауваження. Зворотний зв’язок – це завжди похвально!

Ви писали у Фейсбуці про комп’ютерне анкетування дітей стосовно їх думок про вчителів. Зараз також діє подібна система оцінювання?

Так, напевно у жовтні ми будемо робити подібне анкетування. Проводити його можна різними способами – анонімно, чи за допомогою комп’ютерів. Це не важливо. Важливий результат, достовірна інформація про те, як діти ставляться до своїх вчителів.

За висновками аналітиків, часте використання комп’ютерів у школах погіршує рівень успішності учнів. А у вашій школі з’являться експериментальні курси «Медіаграмотність» та «Медіакультура». Чому саме такий незвичний вибір?

В усьому можна знайти свої недоліки, та особисто я не чув інформації щодо шкоди комп’ютерів. А «Медіаграмотність» та «Медіакультура» є важливими дисциплінами в умовах сучасного суспільства.
 

Посипкіна Анастасія
Всі статті автора