23 липня: події, факти, дні народження

«ВН» вітає їх зі святом і бажає здоров’я, успіхів у роботі і благополуччя. Хроніка «ВН»: Торік цього дня «ВН» інформували, що Волинський національний університет імені Лесі Українки потрапив у ТОП-10 вузів з найбільшою кількістю заяв вступників. Два роки тому ФК «Волинь» оштрафували на 50 тисяч гривень. 22 липня 2009 «ВН» повідомляли, що ситуація із виплатою заробітної плати на ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» досі напружена, а працівники незадоволені політикою керівництва підприємства. 2008 року в Луцькій міській раді з’явилася фракція «Волинь-регіон». Народилися: Цього дня народилися російський дослідник фольклору Олександр Афанасьєв, американець білорусько-єврейського походження, один із чотирьох братів – засновників голлівудської кінокомпанії Warner Brothers Альберт (Аарон) Ворнер, українська співачка Алла Кудлай, український політик, професор, член-кореспондент НАНУ, президент Малої Академії наук Станіслав Довгий, український підприємець, мільярдер, голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута, кінорежисер, телепродюсер, публіцист і актор Тео (Теодор) ван Гог, український військовий і освітній діяч Никифор Гірняк, російський пpодюсеp і телеведучий Іван Демидов («Музобоз»), українська тележурналістка, багаторічна кореспондентка російського каналу ОРТ в Україні Наталія Кондратюк, український хокеїст Дмитро Христич, український футболіст Геннадій Орбу, американка, яка мала сексуальні контакти з президентом США Біллом Клінтоном під час стажування в Білому домі, Моніка Левінскі, український хокеїст Ігор Карпенко, український велогонщик Олександр Квачук, британський актор театру й кіно, який став відомим завдяки ролі Гаррі Поттера, Деніел Редкліфф. Сталося: 971 — Русь і Візантія уклали мирний договір. Подібних документів між державними утвореннями укладалося три: Угоду 2 вересня 911 укладено після вдалого походу дружини князя Олега на Візантію. Вона поновлювала дружні стосунки держав, визначала порядок викупу полонених, покарання за кримінальні злочини, обвинувачені в яких були грецькі і руські купці в Візантії, правила ведення судових процесів та успадкування, створювала сприятливі умови торгівлі для руських і греків, змінювала морське право (замість захоплення викинутого на берег судна і його майна власники берега зобов’язувалися надати потерпілим допомогу). Угода 944 року укладена після невдалого походу військ князя Ігоря на Візантію. Підтверджуючи в зміненому вигляді норми угоди 911, угода 944 зобов’язувала руських послів і купців для користування певними пільгами мати княжі грамоти, вводила ряд обмежень для руських купців. Русь зобов’язувалася не претендувати на кримські володіння Візантії, не залишати застави в протоці Дніпра, допомагати один одному військовими силами. Угода липня 971 укладена князем Святославом Ігоревичем з імператором Іоанном Цимісхієм під час облоги руських військ в Доростолі. Укладена в несприятливих для Русі умовах, зобов’язувала утримуватися від нападів на Візантію. 1888 — у Києві відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому. Ідея створення пам’ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Після отримання дозволу царського уряду у 1860 було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем — професором університету, головою Київської археографічної комісії, теоретиком «великодержавного» руху в Україні та відомим українофобом. За такого керівництва перший проект пам’ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відверто шовіністичний — кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендатора та єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п’єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську раду та сцену в’їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ. З 1870 року розпочався збір коштів за всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (лише 37 тис. карбованців), а також завдяки сумнівам генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова щодо доцільності антипольського та антисемітського пам’ятника, комітет вирішив скоротити бюджет проекту, залишивши тільки центральну фігуру гетьмана. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую, на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту. Портретні риси та особливості одягу Хмельницького були відтворені за консультаціями Володимира Антоновича. 1974 — скинута диктатура «чорних полковників» в Греції. Незважаючи на суворість режиму, хунта виявилась слабкою. Це виявилося, коли підтриманий нею путч на Кіпрі призвів до вторгнення турецької армії і до анексії населеної турками північної частини острова. Режим полковників не зважився на військове втручання і 1974 року розвалився. Одним із завдань, які поставили собі радикали, було приєднання Кіпру до Греції. Влітку 1974 року хунта, що правила в Греції, здійснила переворот на Кіпрі. Це дало привід Туреччині, яка разом з Великобританією і Грецією гарантувала незалежність острова, почати вторгнення на острів під приводом захисту турко-кіпрської меншини. Уряд Греції вимушений була перейти до мобілізації. Наявність у громадян зброї дозволила грецьким офіцерам, прихильним демократії, зажадати від режиму передачі влади цивільному керівництву. 23 липня 1974 року під загрозою наближення до Афін армійського корпусу хунта була вимушена передати управління державою цивільному уряду.

Пише www.volynnews.com