Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» справді ожив. Є в музеї своя оліярня, кузня, працює старовинна пічка, в якій випікають хліб та різні смаколики. Працює Козацька слобода, де справжні козаки готують куліш.
Як розповів директор Музею, у майбутньому планують ще облаштувати водяний млин, хату гончара. Розпочали реалізовувати проекти з «оживлення» музею близько 8 місяців тому. Вже «оживили» 11 об`єктів, інформує пре-служба Львівської міськради.
«У музеї є нова послуга – це екскурсія на возі. Є два напрямки – на Лемківщину і на Гуцульщину. Якщо хтось не хоче багато ходити, може собі по музею проїхатись на конях за окрему плату. У нас є партнери, ми з ними маємо договір про співпрацю. Вони доглядають за конями, самі відреставрували частину стайні. Це атракційно для музею, адже це додатковий сервіс для людей», - розповів директор Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» Роман Назаровець.
Також в музеї діє цікава послуга – фото на пам’ять у костюмах різних етнічних зон.
«Перша хата – це Орявчик. Цього місяця ми зробили новий проект – це фото на згадку. Ми одягнули усіх доглядачів, а їх у нас 30, в національний одяг. На кожну людину є по 7 одиниць. Частина одягу залишилась. І відвідувачі можуть теж за окрему плату одягатись і робити собі пам’ятні фото. Біля хатини поставили возик, ще хочемо поставити дзеркало, різні у ріст на картоні люди. Цю ідею ми розвиваємо. Людям це подобається, підходять, фотографуються.
Ми одяг замовляли у фірми, яка шиє його професійно для танцюристів, хористів. Усі строї відповідають етнічним зонам – Бойківщині, Гуцульщині, тощо. Зроблено цілий проект – пошито одяг 8 регіонів», - розповів Роман Назаровець.
Працює на території музею оліярня, ткацька майстерня.
«Хата Либохора, яка колись була хатою ткача. Ми її відновили. Це став оживлений об’єкт, де працює майстриня, яка проводить майстер-класи по ткацтву. Також тут є живі качки, гусочки. Це улюблене місце дітей.
Зробили оберіг для сіна, де усі молодята фотографуються. Є перелаз. В хаті є ткацькі станки. На вулиці є невеликий станок для діток, де можна вчитись», - розповів Роман Назаровець.
По суботах та неділях у музеї майстер-класи з виготовлення олії проводить справжній фахівець своєї справи. Виготовляють тут олію з льону та гарбуза.
«Колись ця хата була олійнею. Ми зараз її відтворили. Стоять старі преси, менші і більші. Знайшли ремісника, який виготовляє олію з льону та гарбуза, холодного віджиму. Проводяться майстер-класи і є можливість скуштувати свіжу олію.
У кожній хаті стараємось придумувати щось нове і цікаве, щоб було атракційно і для дітей, і для старших. На озері є солом`яна хатинка. Місяць тому жили дикі качки. В озері водиться риба.
Є також водяний млин. Ми хочемо його відновити. Зараз зробили основний елемент – це водяне колесо. Буде зверху текти вода і буде крутити млин.
В одній з хат також проводять майстер-класи по миловарінню. Майстри показують, як колись на Україні робили мило в хатніх умовах», - додав Роман Назаровець.
Цього року в музеї планують ще поставити ремісника-гончаря, який буде ліпити глечики.
«Маємо загалом 30 садиб. Фронт робіт ще великий», - розповів Роман Назаровець.
Загалом вже зараз облаштовано 11 інтерактивних об’єктів.
«На цей рік у нас дуже амбітні плани. Станом на сьогодні ми вже відремонтували 6 дахів наших об’єктів. На 11 об`єктам ми зробили інтерактиви, оживили музей.
На першій хаті у нас є фото на згадку. Це проект, коли можна сфотографуватись в українському строї відповідно до регіону. Далі у нас є хата ткача, де проходять майстер-класи по ткацтву. Наступний об’єкт – це олійня, де виготовляють олію холодного віджиму з льону та гарбуза. На Вербівці є майстер-класи по прядінню на веретено і миловарінню.
Далі на Гуцульщині в гражді проходять майстер-класи по яворівській іграшці. Є також ігротека для діток, де можна з дерева складати конструктори. Там також живуть крілики. Наступний об’єкт на Гуцульщині – це пастуша стая. Там також є проект «Трембіта», де наш працівник грає на справжній трембіті, одягнений у гуцульський стрій. В школі проходять майстер-класи з ляльок-мотанок і бісероплетіння. На пасіці працює справжній пасічник. Там є вулики, є скляний вулик і всі охочі можуть побачити як бджоли збирають мед, як працюють. Навпроти пасіки ще зробили експозицію з вуликів-дуплянок, які є в лісі. Там бджоли не живуть, безпечно, відвідувачі люблять з ними фотографуватись.
В хаті Синевирська поляна наша працівниця у старій печі пече справжній хліб і різні бойківські випікуси. Працює в музеї кузня, де коваль може виковати підкову і провести майстер-клас. Є Козацька слобода, де можна скуштувати куліш, пундики і інші смаколики», - розповів Роман Назаровець.
Також Музей вже знайшов майстра, який проводитиме майстер-класи з лозоплетіння.
«Ще в одній з хат плануємо робити вареники, щоб господиня їх ліпила. А в другій буде лозоплетіння. Вже знайшли майстра, домовляємось, щоб він приходив.
В Козацькій слодобі можна постріляти з лука, покидати списа. Є активності для дітей, проводять спеціальну школу для діток, щоб вони вчились користуватись шаблями. Кузня і козаки у нас постійно. Майстер-класи, де є наші працівники, проходять постійно. Де ми маємо партнерів-ремісників, то вони працюють в суботу і неділю», - уточний Роман Назаровець.
В Музеї планують облаштувати алею Антонича. «Також буде алея Антонича. З Академії мистецтв вже зробили проект, є скульптури. Це буде спеціальна стежка зі скульптурами. Можна буде прогулятись навколо церкви по цій алеї. Є розроблений проект підвісного місточка. Але треба знаходити на це фінансування», - додав Роман Назаровець.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.