“Не йди на пари, а йди на Майдан…” — це слова пісні, яку тернопільські студенти вигадали “на ходу”. Під звуки гітари вони провели першу ніч на майдані з 25 на 26 листопада. А ще грілися та танцювали біля металевих бочок з вогнем.
На Театральній площі з нами були ті люди, які хотіли підтримати тих, хто зараз у Києві. На жаль, перебуваючи на майдані, вони не бачили сутичку “космонавтів” і мітингуючих 25 листопада на Європейській площі. Я її побачила в онлайн-трансляції, коли приїхала додому по речі. Ми всі шкодували, що страйкуючи на майдані в Тернополі, не маємо змоги слідкувати за тим, що ж відбувається в цей час у столиці. Було б добре, якби можна було транслювати події у Києві на плазмотроні біля драмтеатру.
О 22.00 нас, страйкуючих, було близько ста. Опівночі — близько 30. Також періодично чергувало з десять добровольців, які то доєднувалися, то мінялися, приходили, відходили. Підходили і тарші люди, розпитували,, чим допомогти. Дехто приносив каву. А був один пенсіонер, котрий підійшов розпитав, що й до чого, і обіцяв наступного дня зібрати якусь фінансову допомогу від своїх знайомих пенсіонерів.
На площі чергувало кілька міліціонерів. Були поруч і люди в нетверезому стані, але вони купкувалися тільки біля нічних закладів — до нас не підходили. Був хлопець, що приносив гарячий чай, який запарював у театрі. Туди запрошував піти погрітися, але мало хто хотів залишати ту співочу атмосферу, яка панувала біля бочок з вогнем. Чоловіки та хлопці розповідали анекдоти. Хлопець з гітарою мерз у пальці, але своєї відповідальної справи не полишав аж до третьої години ночі. Хтось зняв на відео пісню, яка вже стала гімном майдану і закинув у соціальні мережі. Саме завдяки тому відео близько третьої години ночі прийшов хлопець Остап, який мене дуже сильно вразив: вдень у нього була температура і батьки не відпускали його на навчання, але він утік. Через хворобу хлопець проспав півдня, але коли прокинувся вночі і побачив відео, то чимдужч помчав на площу. А ще, Остап покорив моє жіноче серце тим, що приніс кілька великих пачок печива і банку “Нутелли” :) . Це був десерт о четвертій годині ранку.
А перед тим ми ласували канапками з ковбасою. Надранок мене вже пекли очі не тільки від диму, а й від того, що хотілось спати. Тож у пішла від вогню грітися у спальнику до одного з наметів.
poglyad.te.ua/blogs/scho-vidbuvalosya-na-ternopilskomu-evromajdani-tsijeji-nochi/
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.