За день кореспонденти “залишили свій слід” в Кременці та сусідній Білокриниці. Ми побували на горі, яку назвали на честь найлегендарнішої жінки свого часу, навідалися в палац, схожий на гніздо британських феодалів і неспішно прогулялись дендропарком, де ростуть магнолія, рододендрони і гінкго дволопатеве
Ми подорожували за маршрутом: Кременець-Білокриниця і здолали майже 160 км. Потрібно було вкластися в один день. Спершу ми внесли в список ще й Почаїв. Та вранці, оцінивши, скільки часу знадобиться на дорогу, дослідження місцевості і фотографування, залишили його на потім. Маленьке село за якихось 5 км від Кременця з романтичною назвою Білокриниця зустріло нас сонцем і легким вітерцем. Довколишню тишу порушував лише щебет птахів. Автобус зупинився прямісінько біля красивої арки у неоготичному стилі. За нею виднілися білі вежі і бірюзові стіни палацу. Справжній замок англійських феодалів! Зараз у палаці таємного радника Київського генерал-губернатора графа Олександра Вороніна - лісотехнічний коледж. І подвір’я, і будівлі - доглянуті та охайні. Гарно підстрижені дерева, мальовничі клумби. Трохи далі натрапляємо на невеличке прямокутне озерце з фігурками риб. У кожному з його кутів - по жабці. Через водойму перекинутий дерев’яний місточок. Лише величезний басейн позаду палацу - в занедбаному стані. Наразі на його відновлення немає коштів. Катальпа могла стати символом Кременця За заповітом таємного радника Київського генерал-губернатора Олександра Вороніна у його маєтку заснували сільськогосподарську школу “на користь” народу. Тепер це - лісотехнічний коледж. Він має два корпуси, два гуртожитки, спортзал, свій будинок культури. А також - кузню, деревообробну та слюсарну майстерні. У квітні тут відбувається виставка технічної творчості, де можна оглянути вироби студентів. Студентів коледжу готують за трьома спеціальностями: механіки, обробка деревини і лісники, - каже викладач біології Наталія Стрижак. - Раніше всім, хто навчався за держзамовленням, особливо на лісовому господарстві, давали направлення на роботу. Студенти роз’їжджалися по всій Україні: на Київщину, в Крим, у східні області. Зараз трохи менше. На стаціонарі навчається близько 560 студентів. Переважно - хлопці. Більшість студентів - з Тернопілля, частина - з сусідніх Хмельницької, Львівської та Рівненської областей. Всі живуть у гуртожитках. Маємо свою оранжерею і свій розсадник. Закладаємо міні-дендрарій. Тут росте багато рідкісних видів дерев. Зокрема, і гінкго дволопатеве, - розповідає жінка. - А ось катальпа. Її батьківщина - Північна Америка. Мабуть, ви помітили, що в Кременці таких дерев дуже багато. Колись її навіть хотіли зробити символом міста. На згадку випускники садять дерево Кожна група має свою ділянку, за якою доглядає. Студенти щотижня виходять на трудогодини. На згадку про себе кожна група випускників залишає якусь цінну породу дерева. Одні - магнолію, інші - рододендрон або щось інше. Багато випускників стали відомими людьми, - додає Наталія Стрижак. - Олександр Неприцький-Грановський із села Великі Бережці став професором Міннесотського університету. А Микола Шершун ще донедавна обіймав посаду голова держкомітету лісового господарства. Позаздривши білою заздрістю студентам, які навчаються серед цього земного раю, рушаємо далі. На черзі - Кременець, точніше Бона, замкова гора. А ще - неймовірні легенди про найзагадковішу жінку свого часу - королеву Польщі Бону Сфорца-Арагонську. Планують зробити оглядовий майданчик Це місце, яке не хочеться покидати. Тому хто приїхав у райцентр і планує йти на гору, слід мати в запасі декілька годин. Тут можна зробити чудову фотосесію, організувати невеличкий пікнік і просто відпочити на запашній траві. Вхід на Бону — 5 грн для дорослих, 2 - для дітей. У будні туристів тут небагато, а от на вихідні гора може заробити і тисячу гривень. Це за умови, якщо приїздять велики туристичні групи на автобусах, розповідає контролер Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Ігор Гуменюк. Нині на горі на кам’яних залишках порохової вежі колишньої фортеці проводять будівельні роботи. - Тут планують зробити оглядовий майданчик, - розповідає Ігор Гуменюк. - Адже стежки навколо обривів гори досить небезпечні для туристів. А такий майданчик матиме накриття, поручні. Тож звідти можна буде спокійно споглядати місто. Ці роботи планують завершити до кінця вересня, адже тоді робитимуть презентацію заповідника, якому виповнюється десять років. У ці дні у Кременці очікують багато туристів. Якихось інших нововведень на горі наразі не буде. Щось можна буде робити, коли будуть інвестиції, додає контролер.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.