Шестеро велосипедистів зі Львова та Тернополя два тижні мандрували Іспанською Каталонією. Розповідають про ціни і умови економного відпочинку.
Якби до Іспанії було не так далеко, і не потрібно було б робити Шенген-візу, то туди б було вигідніше їздити на відпочинок, аніж в Крим. Головний плюс – всі пляжі безкоштовні. Навіть якщо біля моря фешенебельний готель, то на пляж перед ним може ходити хто забажає. В перший ж день поїздки ми заблукали, і виїхали за Барселону до моря. Попри те, що це була далека і забита окраїна, травень вважається несезоном і людей практично не було, – там вже працював громадський душ і був доглянутий дитячий майданчик. На всіх пляжах заборонено розбивати палатки. Казали місцеві, що в глухих місцях можна ввечері розкластися, а зранку зібратися і ніхто не помітить, але ми не пробували. Один раз ночували просто неба в спальниках – це дозволено. Везли з собою з України крупи і брикети з супами – думали, так зекономимо. Виявилося, що деякі продукти в Іспанії навіть дешевші ніж в Україні. По акції в супермаркетах можна було купити за євро два літри молока. Стільки ж коштувала прекрасна 200-грамова шоколадка з горіхами. За 70 центів брали 5 пачок печива „Марія" – там воно такої ж форми як і в нас, тільки пухкіше і смачніше. За 30 гривень, на наші гроші, купляли шість кілограмів апельсин – меншу упаковку брати було невигідно. Доводилося цілий день возити на багажнику сітку апельсин. Дорогий хліб. Такий, щоб їсти зі смаком – три євро. Ми брали за півтора євро, подібний до нашого тостерного – такий повітряний, що буханку можна було стиснути в мʼячик, розміром в кулак. Місцева страва паелья в простенькому барселонському ресторанчику коштує 8-12 євро. В супермаркеті ми за 12 євро купляли продуктів на шість чоловік на два рази – готували їжу на пальнику. Два рази ночували в хостелах, тричі „дикарями" в палатках, один раз в спальниках, і решту в кемпінгах. Хостел в самому центрі Барселони зняли за 25 євро з чоловіка – нам дали восьмимісний номер з двоярусними ліжками. Порадував шведський стіл на сніданок, ціна якого входила в проживання. Набрали по дві порції кави, і двічі ходили за добавкою мюслів. В меншому місті за 20 євро з чоловіка ми жили в хостелі на рівні українського трьохзіркового готелю. Іспанські кемпінги - це просто рай. Великі мають в собі всю потрібну для відпочинку інфраструктуру – медпункт, душ з пральнею, інтернет-кафе, супермаркет, бар, дискотеку, басейн, спортмайданчики. В одному такому ми платили по 8 євро за добу з людини, і навіть на море не ходили. Жили поруч з компанією молодих німців, які подорожували по кемпінгах взагалі без палаток, – спали просто в спальниках. Так на кілька євро дешевше. Європейці приїжджають в кемпінги на „караванах" – будинках на колесах. Деякі такі величезні, що на них збоку можна вчепити кілька велосипедів і ще й мотоцикл. З червня ціна на кемпінг зростає відсотків на 30. В липні – ще одне подорожчання. Палатки в диких місцях розбивали в гірській частині Каталонії. Там це також заборонено – але ніхто на це не зважає. Люди самі підказують, де краще зупинитися. Воду набираєш в джерелах, продукти докуповуєш в маленьких магазинчиках – умови для туриста десь як в наших Карпатах. На 13-денну подорож витратив близько 500 євро. Половина суми пішла на дорогу. Ми добиралися поїздами до польського Катовіце, звідти летіли в Барселону. Більшу частину вартості перельоту становила доплата за рюкзак та велосипед – як спортивне спорядження.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.