Чи є альтернатива інституту префектури?

Менш ніж через тиждень народні депутати зберуться для того, щоб на другій сесії парламенту нинішнього скликання розглянути чимало резонансних питань, зокрема – зміни до Конституції, які стосуються адмінтерреформи. Мова йде про розпіарений процес «децентралізації», який скептично називають «дОцентралізацією» та поверненням до «країни рад» і «перших секретарів». Декларація повернути владу на місця фактично зводиться до утворення двох центрів впливу: виконкому та префектури.

Так званий «префект» прийде на заміну голові ОДА. Президент виправдовує існування цього інституту: «щоб ворог не використав нові повноваження громад» в умовах широкої децентралізації. Створений з метою запровадження механізму контролю за передачею влади на місця, він буде «оком» Києва на місцях, - переконує Гройсман.

Слідкуватимуть префекти і за дотриманням Конституції та законів України. Вони зможуть відхиляти невідповідні Конституції рішення місцевої влади з одночасною подачею до суду. Експерти переконують: реалізація подібних змін до основного закону лише додасть проблем на місцях. Для того, щоб запустити процес децентралізації необхідно ухвалити десятки законів. А враховуючи три етапи змін, нову Конституцію України побачимо аж в 2017 році.

Чи могло бути простіше? Так. Альтернативою тривалому та складному процесу передачі влади на місця міг би стати механізм народного контролю за діяльністю влади, передбачений проектом закону №2737. Законопроект передбачає запровадження «народного контролю» за діяльністю чиновників кожного рівня: від сільського голови до президента України.

Відповідно до проекту закону, народний контроль буде здійснюватися незалежними та неприбутковими організаціями – Комітетами Народного Контролю (КНК). Громадяни та громадські об’єднання можуть на добровільних засадах входити до КНК, які будуть реєструватися згідно чинного законодавства. Член такого громадського об’єднання називатиметься народним контролером.

В законопроекті передбачено, що Комітет народного контролю наділений правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді та є суб’єктом права на конституційне подання до Конституційного суду. А це значно розширює можливості впливу КНК на дії чи бездіяльність чиновників. Народні контролери будуть здійснювати перевірки діяльності органів влади та посадових осіб, а у разі порушення Конституції чи законів України винуватців притягатимуть до відповідальності. Безпеку членам Комітетів гарантуватиме заборона посадовим чи службовим особам втручатися в їх законну діяльність, а також право зберігати та використовувати зброю.

Комітети Народного Контролю проводитимуть народні перевірки в органах влади на предмет дотримання вимог Конституції та законодавства України. «Народні рейди» проводитимуться як за власною ініціативою КНК, так і у відповідь на заяви та скарги осіб, щодо порушення їх прав і свобод. Результати перевірок будуть направлятися у відповідні органи. У разі виявлення кримінальних порушень – до прокуратури. Правовими інструментами контролерів діяльності влади стануть Народні запити, Народні вимоги та Народні приписи.

Чи дозволять цьому правовому документу стати альтернативою інституту префектів – побачимо згодом. Доки ж залишається з сумом констатувати, що наші очільники згодні по-своєму адаптувати під свої потреби чужий досвід, замість розвитку достойних вітчизняних ініціатив.

Поліна Опухла
Всі статті автора