Психологічна підтримка воїна АТО: практичні поради

Наше суспільство звикло до того, що чоловіки не повинні виявляти емоції та бути сентиментальними. Але коли людина потрапляє у зону підвищеного ризику, то дуже важко пережити ситуацію емоційно. Про те, як допомогти нашим захисникам розповідає Олена Мітіна, професійний психолог, гештальт-терапевт.

— Які емоції відчуває чоловік коли потрапляє на війну?

— Я думаю, що чоловік, потрапляючи на війну, може відчувати найрізноманітніші емоції. Можливо, коли він тільки збирається туди, він переживає гордість і здоровий гнів щодо супротивника, бажання захистити свою країну, її жителів і, в кінцевому підсумку, свою сім’ю. Коли він потрапляє уже безпосередньо в зону бойових дій, то може зіткнутися з люттю і жахом. Адже на очах проливається кров, доводиться вбивати, гинуть товариші, з якими були якісь відносини. Чоловікові на війні доводиться за одиницю часу переживати дуже багато складних почуттів, афектів, психіці складно вмістити все це.

— Чи можна якось підготувати себе до майбутніх стресів?

— Підготувати себе можна. По-перше, слід чітко усвідомити, куди ти йдеш і що тебе там може очікувати. Потрібно мати багато мужності для того, щоб зустрітися зі страшною реальністю. Друге, що дуже часто допомагає, це деяка ідея, в яку віриш. Наприклад, що все це — ці поранення, ці страшні події, — заради захисту батьківщини, дітей, заради безпеки. Воїнів часто підтримує віра. Саме віра і впевненість у тому, що те, що він робить, — це добре і правильно, дозволяє пройти через жахи війни.

— Чи потрібна психологічна підготовка перед АТО? Яка?

— Тут важливий індивідуальний підхід. Комусь вона може бути непотрібна, комусь — дуже потрібна. Різні чоловіки по-різному реагують на війну, тому якщо ви відчуваєте, що вам хочеться поговорити з психологом, зробіть це.

— Як швидко людина може адаптуватися до мирного життя після АТО?

— Потрібна деяка розкачка. Тобто не потрібно різко розпочинати якісь соціально важливі або особисті справи. Багато чоловіків приходять після війни повністю дезадаптованими, з важким стресом. Там їм було нікуди виплеснути свої емоції. На війні немає можливості виговоритися тоді, коли це є життєво необхідним. Чоловіки змушені стримувати свої почуття. Вчаться керуватись лише розумом. Після війни цей психологічний захист слабшає, на перший план виходять емоції. Чоловіки стають чутливими, вони починають переживати ті почуття, які було заблоковано під час загрози. Щоб звільнитися від такого тягаря, від емоцій війни, необхідний час. Дуже важлива підтримка рідних, психотерапевта, терапевтичних груп для воїнів АТО. Адже навіть через деякий час, через багато місяців після повернення будь-що може спровокувати негативні емоції. Наприклад, на якийсь раптовий звук людина може відреагувати як на звук вибуху.

— Які перші дії людини, яка повернулася з АТО?

— Можна зробити таку нескладну вправу, яка направлена на виявлення себе, своїх потреб, ресурсів. Потрібно відповісти самому собі на такі запитання:
 

•     Що я зараз відчуваю? Як живе моє тіло, які мої відчуття після війни? Детально це описати.
•     найбільше вразило мене на війні (подія, переживання, ситуація)? Чому?
•     Що мене зараз найбільше турбує? Як це відбивається на мені, що я відчуваю, переживаю з цього приводу?
•     Чого мені зараз найбільше не вистачає?
•     На кого я зараз можу покластися і в чому?

— Перші дії оточення по відношенню до воїна, який повернувся з АТО?

— Перше найважливіше правило, якого повинні дотримуватися оточуючі, намагатися не робити те, чого не просять. Не лізти в душу, не намагатися його вилікувати і якось швидко реанімувати. Дуже важливо з розумінням поставитися до потреб людини, мати терпіння і толерантність. Необхідно дати зрозуміти чоловіку, що він може розраховувати на підтримку у будь-який момент, коли він сам того захоче і буде готовий. Але намагайтеся щоб ваша допомога не була нав’язливою.

— Як думками не «залишитися» на війні?

— Це дуже складно. Практично неможливо. Все одно, час від часу, людина, що побувала там, буде все прокручувати у себе в голові, щоб якось асимілювати цей важкий досвід. Тому дуже важливою є підтримка психологів, щоб допомогти цей досвід прожити і зберегти.

— Як колишньому воїну реагувати на салюти, гучну музику, галасливі урочистості?

— Це все індивідуально. Звичайно, якщо є реакція на гучні звуки, краще зайвий раз не відвідувати такі заходи, берегти себе, бути в тиші.

— Чи потрібно намагатися забути страшні моменти АТО?

— Якщо пам’ять зберігає такі моменти, то їх навряд чи можна забути. Це не підпорядковується волі людини. Важливо не намагатися себе жорстко контролювати і придушувати почуття. Краще дозволяти емоціям і спогадам повертатися, проживати їх.

— Чи є загальні рекомендації для повернення до нормального життя?

— Непогано б мати якусь чоловічу мету, щось робити і чогось прагнути. Це може бути робота, турбота про сім’ю та інше. Чоловікові важливо мати мету і місію.