Психологічна допомога воїнам АТО – запорука здорового суспільства

Комітет Народного Контролю не раз звертав свою увагу на цю проблему, тому знову вирішив проаналізувати цю болючу для України тематику та довести важливість психологічної реабілітації учасників АТО.

Ольга Білогорцева, практикуючий психолог, що працює з учасниками АТО: «Перше, що потрібно розуміти, це те, що демобілізованих не потрібно лікувати. Ті, хто опинився в зоні АТО, насправді, здорові, як і ми. Єдине, що їх відрізняє – вони, несподівано для себе, отримали надзвичайний досвід, якого не маємо ми.

Існує такий вираз: «Щасливий до смерті», і його варто сприймати буквально. Основна суть травми: якщо людина не готова отримати відповідний досвід – вона травмується. І не важливо, яким цей досвід є об’єктивно – позитивним чи негативним, важливе його суб’єктивне сприйняття. Хтось може травмуватись від сумних подій, наприклад, похорону. А хтось буде не готовий сприйняти власне весілля.

Головне в допомозі демобілізованим – це те, щоб самі учасники АТО були в цьому зацікавлені. Часто в реабілітаційні центри звертаються родини АТОвців, а самі демобілізовані дізнаються про це лише згодом. Результат – всередині родини починаються конфлікти. Варто пам’ятати: не можна прямо говорити людині, що їй необхідна допомога, тим більше якщо ця людина витримала таке надзвичайне психічне та фізичне навантаження, або ж навпаки – приховувати свої намагання допомогти, робити щось за їх спинами. Навіть якщо учасник АТО замикається в собі, починає пити, чи іншим способом поводити себе всупереч правилам соціуму – слід спокійно поспілкуватися з ним, пояснити та переконати в необхідності звернення за допомогою, зокрема, в реабілітаційний центр. Головне, щоб він сам зрозумів важливість психологічної допомоги, адже людина – це не річ, яку можна просто так взяти та помістити до центру реабілітації. І законодавство вказує на те, що навіть при явних психічних відхиленнях не можна помістити людину в лікарню без її згоди або рішення відповідного органу.

Багато хто задається питанням, як повернути демобілізованих до звичайного життя. Справа в тому, що як такого «звичайного життя» не існує. У людини була певна модель, згідно з якою вона звикла жити, звичайно, відбудовані певні соціальні стосунки, і якщо вона хоче повернутися до них – треба допомогти їй у цьому. Якщо ж людина переосмислила життєві цінності, змінила систему життєвих пріоритетів – треба допомогти їй почати жити, відштовхуючись від цього, і будувати нову модель комфортних спільних соціальних відносин.

Люди, що повернулись з АТО, просто стали іншими. В певному сенсі вони переросли нас, їх відчуття ємності життя набагато глибше. І суть реабілітації – донести до них самих цю інформацію та навчити їх використовувати цей досвід як свою перевагу, замість сприймати його як ваду.

Також нам варто перебрати закордонний досвід в тому, що демобілізованих відправляють одразу не додому, а на відпочинок, де з ними працюють, а тому учасники бойових дій можуть відновити не лише фізичні сили, а й духовні. Це абсолютно вірне рішення!

Всі події нашого життя дають нам певний досвід. Наприклад, якщо ми ламаємо ногу – ми змінюємося, стаємо більш уважними та обережними. Або чому ми розлучаємося? Тому що подружнє життя втрачає сенс, якщо у подружжі розвивається кожен окремо, і врешті решт, колись закохані одне в одного люди настільки змінилися, що більше не можуть бути разом. Людина завжди змінюється, вона є динамічною структурою. А воїни АТО змінюються настільки швидко і в дуже короткий проміжок часу, що до цих змін виявляються не готовими ані вони, ані їх близькі.

А тому учасники АТО повинні проходити психологічні консультації і до відправлення на Схід, і після повернення додому. Важливо пояснити людині, що її очікують зміни, які мають незворотні ознаки. Розповісти, як це має бути сприйняте ними самими та їх рідними, зробити все для того, щоб людина не лякалася прийняти усвідомлене рішення. Таку практику слід впроваджувати на державному рівні, аби мати дійсно боєздатний особовий склад.

Також головне для таких центрів – це спеціалісти, які можуть працювати з воїнами АТО. Добре, коли психологи мають особистісний досвід вирішення цієї проблеми, а не просто бажання допомогти, якого може не вистачити для надання дієвої допомоги».

Гарною новиною є те, що по всій Україні все-таки починають відкриватися реабілітаційні центри для учасників антитерористичної операції. Так, зараз йде підготовка до відкриття першого Всеукраїнського центру психологічної та трудової реабілітації воїнів АТО. Центр буде відкрито на базі колишнього дитячого табору в місті Харкові. Ярина Чаговець, голова благодійної організації «Сестра милосердя АТО/Харків», яка займається організацією реабілітаційного центру, відповіла на декілька запитань КНК Медіа.

- Яку допомогу надаватиме центр?

- Це психологічна та соціальна реабілітація. З учасниками АТО працюватимуть професійні психологи, які допомагатимуть їм повернутися в соціум та зрозуміти, що вони не одні, вони потрібні своїй родині, друзям… Ми вели переговори з центрами зайнятості і вони готові надати нам допомогу з працевлаштуванням. Ми плануємо співпрацювати з роботодавцями не тільки з Харкова. «Сестра милосердя» залучає підприємців та роботодавців зі всієї України. Ми спілкуємося з власниками найбільших заводів, аби демобілізовані хлопці змогли знайти для себе місце роботи та зайняти відповідне місце в соціумі.

- Як ви шукали спеціалістів для реабілітаційного центру?

- Ми їх не шукали. Дякувати, люди самі пропонують свою допомогу, адже розуміють важливість психологічної реабілітації. В основному це спеціалісти-психологи, що займались з бійцями після Афганістану, та й інших війн, в яких брали участь українці у складі Союзу. Вони як ніхто інший знають, що робити та як справлятись з психологічними травмами військових. Їм з практики відомо, кому більше допоможуть групові тренінги, а з ким слід провести індивідуальне заняття.

- Як вам вдалось знайти кошти на відкриття досить великого центру? Можливо, у вас є спонсори?

- Спонсорів поки що немає. Є люди, які готові допомагати плиткою, цементом, ліжками… Ми приймаємо допомогу в будь-якому вигляді. Після відкриття центру ми будемо залучати європейські, американські та канадські гранти, які можуть допомогти в подальшому функціонуванні центру. Ми вже провели капітальну роботу з вивчення того, як отримати ці гранти, а тому є велика надія, що гроші на діяльність центру у нас будуть.

- Реабілітацію зможуть проходити лише бійці із зони АТО?

- Ні. Дуже важливим і навіть обов’язковим є залучення до реабілітації сімей, наречених учасників АТО. Вони 100 % повинні попрацювати з психологами! Часто близькі не розуміють демобілізованих, їх переживань та психологічних травм. А вони повинні бути готові до того, що людина повертається з війни зовсім іншою!

- Скільки коштуватиме реабілітація?

- Центр працюватиме абсолютно безкоштовно! Дуже важливо допомогти нашим захисникам впоратися зі своїми травмами та депресією, і знову повернути їх у соціум.

Редакція КНК Медіа також рада повідомити, що завдяки підтримці Канадсько-Української Фундації було створено сайт психологічної допомоги, який працює як онлайновий ресурс. Він доступний з мобільних телефонів, планшетів, інших мобільних приладів та комп’ютерів. www.dopomoga.life покликаний надавати психологічну допомогу, насамперед, учасникам АТО та членам їх сімей. Більша частина матеріалів сайту – це матеріали канадської мережі Operational Stress Injury (OSI) Clinics. Мережу складають клініки, що опікуються психічним здоров’ям колишніх військовослужбовців та ветеранів поліції, а також займаються профілактикою та лікуванням посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

На сайті можна знайти інтерактивні опитувальники, за допомогою яких людина зможе оцінити свій стан психічного здоров’я, ідентифікувати первинні ознаки розладів і спланувати подальші дії. Ресурс допомагає знайти відповіді на всі запитання, що можуть хвилювати військових та їх родичів.

Також корисну інформацію про реабілітацію та діяльність госпіталів ветеранів війни можна знайти на сайті Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

А така допомога та консультація дуже корисна для учасників АТО. Дмитро Куць, доброволець, який неодноразово ризикував своїм життям на Сході країни, поділився з КНК Медіа своєю точкою зору з цього приводу: «Психологічна реабілітація є дуже важливою. Багато хто з демобілізованих відчуває себе не на місці. Адже в АТО вони герої, люди, що творять історію, що захищають свої землі. Там вони роблять те, що не властиво для звичайного життя. Повернувшись додому, воїни не відчувають своєї важливості, тут – сірі будні, рутина.
АТО руйнує психіку людей, адже багатьом доводиться ховати своїх друзів, або ж декілька днів поспіль сидіти в окопі поруч з вбитим товаришем. Та, на жаль, психологічну реабілітацію отримують лише солдати з контузією, адже їх відправляють на неї лікарі. Самі ж учасники АТО рідко звертаються за допомогою, адже вважають, що всі жахи війни мають забутися самі собою. Та це невірно. Не варто забувати про післявоєнний синдром, флешбеки, синдром снайпера, коли людина просто звикла цілитися в інших, а тому починає займатися цим у звичайному житті. Після АТО дуже важко сприймаються різке збільшення гучності звуку, крики – все це дає ніби певний імпульс до дії. Іншою характерною рисою є загострене відчуття справедливості, яке іноді може переходити дозволені законом межі. Тому психологічна допомога є важливим та необхідним моментом в час воєнного конфлікту».

Інформація про центри безкоштовної допомоги у 15 областях України!

Центр надає психологічну допомогу постраждалим від військових дій в АТО (переселенці, біженці, учасники бойових дій, сім’ї загиблих та поранених, безпосередні учасники та очевидці, працівники служб екстреної допомоги та швидкого реагування) по всій Україні. В центрі працюють спеціалісти, кваліфікована команда волонтерів-психологів, яка надає безпосередню допомогу постраждалим від бойових дій в АТО шляхом індивідуальних консультацій, у психологічних групах, а також по телефону та Skype. Гаряча лінія: 044 222 90 94.

Комітет Народного Контролю сподівається, що реабілітаційних центрів для учасників АТО, які так необхідні, стане більше. Бійці ризикують власним життям задля майбутнього України, а повернувшись додому, часто залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Ми не повинні кидати наших захисників напризволяще! Ми не можемо цього собі дозволити!

Посипкіна Анастасія
Всі статті автора