Ще наприкінці липня 2014 року, 42 бійці перетнули кордон з Росією поблизу Ізвариного, Луганської області. Зробили це вимушено, бо над усе старалися зберегти власні життя під обстрілами терористів, адже в руках мали тільки автомати проти артилерійських установок.
Там військові перебували в полоні та під постійним тиском працівників ФСБ, мас-медіа, однак жоден з них не залишився на території Росії, навіть під загрозою розстрілу. Після цього солдатів переправили через прикордонну службу на територію України. Замість радіти щасливому поверненню, бійців доставили в Запорізьку військову частину і звинуватили у дезертирстві (хоча за відсутності стану оголошеної війни їм можна інкримінувати лише ухилення від військової служби за статтею 409 Кримінального кодексу України). Проти 21 військового відкрито кримінальне провадження за статтями 28 (частина 2) та стаття 409 (частина 3) Кримінального Кодексу України. Провадження знаходилося у військовій прокуратурі Запорізького гарнізону. Оскільки бійці винними себе у скоєнні злочину не вважають, то справу стосовно них було передано у Біловодський районний суд Луганської області. І тільки в березні 2015 року Вищий спеціалізований суд задовільнив клопотання адвокатів про відвід луганської колегії суддів. Та дозволив судове провадження перенести за місцем дислокації окремої механізованої бригади У Володимир-Волинський.
Василь Нагорний, волинський адвокат, один з тих юристів, які більше року захищають інтереси солдатів 51-ої бригади в суді. З бійцями Василь спілкувався мало не щодень. А сьогодні наводив порядок у записах і вивів суть війни…
«Перебирав трохи записи, виписав декілька цитат з розповідей бійців. Тут вся суть війни:
1. «Ви думаєте я великий вояка? Та я курку вдома боявся зарубати, сусіди сміялись… Але там, в АТО, або ти — або тебе»…
2. «Чмошніків-офіцерів» стало видно після першого «прильоту». Вони просто зникали кудись перед обстрілами… »
3. «Війна — хєрня, головне… головне, щоб волонтери приїжджали…»
4. «Дякую долі, що звела мене в АТО з такими побратимами, але важко на душі, бо з багатьма спілкуюсь тільки на могилках…»
5. « Я з «Мухи» дав, а рускому танку пофіг, то заїкатись почав. А відпустило, коли сина дома побачив і заплакав…»
6. « Соняхи сняться досі, але хай краще сняться, як в них сидіти…»
7. «До війни був охотніком, а після полону, навіть рибу зловлю, то назад відпускаю…»
8. «Я кажу цій «тиловій крисі»: «Де ж я тобі візьму ту ложку, кружку, якщо з автоматом і в трусах вийшов з-під Іловайська, все згоріло…». А він, с@ка, відповідає: «Так може ти продав і пропив…»
9. «Того прокурора та до нас, на день-два, Савурку штурмувати… то він мене зараз не судив би, а дякував… якби вижив…»
10. «Відкрили передачу, радіємо лікам, цукеркам, трусам, «тактиці», але, як побачили, що передали український прапор — аж гордість за себе, українця, взяла…»
11. «Комбат ганяв нас на полігоні так, що ми його ненавиділи, скаргу написали в Міноборони, а на сході — молились на нього і дякували, що ганяв…»
12. «... Герой не я, кадровий військовий, а отой Пєтя, що «срочку» в стройбаті служив, якого з трактора в полі зняли і сюди відразу закинули...»
13. «Ми переможемо, бо вони мене сильно розізлили ...»
14. «... ті, хлопці, що на небі, вже розповіли Богу, як люблять Україну і він їм повірив...»
Кристина Ломенко
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.