Кожна людина піддається аналізу і оцінці з боку суспільства. Бути першим в чомусь, добитися визнання та успіху для деяких стає настільки важливою метою, що це призводить до утворення хворобливого і дискомфортного стану - синдрому відмінника.
Що ж це за синдром і в чому причина його появи?
Як і у пошуках причин більшості людських комплексів, звернутися треба до часів дитинства. Люблячі батьки прагнуть дати своєму чаду тільки найкраще, але і у відповідь вимагають слухняності та успіхів. Саме у тому випадку, коли бажання догодити батькам затьмарює для малюка усі його бажання, можна говорити про формування комплексу відмінника.
Але не усі «відмінники» однакові. Прийнято виділяти декілька видів: «маленькі кар’єристи», «спадкові відмінники», «мамина гордість», «світлі голови» та «шкільні п’ятірки».
«Маленькі кар’єристи». Таким дітям цікавий сам процес навчання, але дуже скоро вони розуміють, що за допомогою своїх успіхів можна заслужити схвалення дорослих, і це стає їхньою головною метою. Переходячи в доросле життя, «маленькі кар’єристи» продовжують досягати успіху будь-яким шляхом, аби тільки заслужити схвалення важливих для них людей.
«Спадкові відмінники». Тут ситуація не краща. До таких «відмінників» з дитинства пред’являють завищені вимоги успішні батьки. Прагнення їм відповідати і невдачі можуть привести до формування не лише синдрому відмінника, але і комплексу неповноцінності.
«Мамина гордість».У таких дітей спостерігається патологічна залежність від матері, яка найчастіше не може реалізуватися ні в якій іншій сфері, окрім як в материнстві, тому вирішує зробити це за рахунок власної дитини. Під тиском такої матері зростають інфантильні люди без своїх бажань і потреб.
«Світлі голови». Це від природи обдаровані і талановиті люди, яким все дається легко в дитинстві. Але в дорослому житті вони можуть бути абсолютно неготовими до труднощів. Тому будь-яка перешкода викликає у них найсильніший стрес.
«Шкільні п’ятірки». Ці «відмінники» працюють тільки заради відмінного результату. Якщо ж його не вдається досягти, це стає справжньою трагедією для таких людей.
Важливо зауважити, що і в дитячому, і в дорослому віці такі люди не бачать різниці між оцінкою результатів їх роботи і оцінкою їх самих, як осіб. Тому до будь-якого завдання підходять з метою зробити його бездоганно і краще за усіх. Якщо це завдання не досягнуте, виникає внутрішнє відчуття провини і власної неповноцінності.
Для подолання комплексу відмінника розроблено багато сучасних методик. Найдієвіший спосіб - дозволити собі помилятися і насолоджуватися процесом, а не результатом діяльності. А також навчитися самому оцінювати себе, а не покладатися на думку оточення.
Оксана Москалюк
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.