Бізнес

Чи впливає мова обгортки шоколаду на його смак? Та, звичайно, що ні, скажете ви, хай хоч китайські ієрогліфи будуть, головне, що всередині. Обгортка, то обгортка…

Ви скажете: тут і після університету із роботою зась. Правильніше питання ставити в площину: чи має студент де працювати? Можливо, але так говорять ледарі.

Більше половини офісних співробітників вважають себе трудоголіками і живуть роботою. Вони регулярно працюють понаднормово та на вихідних, а також обмірковують робочі проблеми на дозвіллі.

Завтра у православних та греко-католиків розпочинається Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня включно.

Тотальна більшість (91%) висококваліфікованих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, оскільки українську молодь не влаштовує економічна та політична ситуація в країні. І мова не лише про студентів – 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, у першу чергу, в країнах Європи, США та Канаді. Такі дані було отримано в результаті опитування, проведеного міжнародним кадровим порталом hh.ua в листопаді 2012 року.

Проведення Тижня гуртожитків вже стало доброю традицією у педагогічному університеті. Студенти використовують найрізноманітніші засоби, щоб доказати, що їхня «общага» найкраща.

Приєднавшись до Всеукраїнського конкурсу «Новорічна іграшка з паперу», діти, які захоплюються створенням цікавих саморобок, зможуть напередодні Нового року не тільки отримати за свій талант цінні призи, а й показати свої твори громадськості.

Особливо актуальна потреба в програмістах – про це свідчить аналіз вакансій, розміщених на сайті hh.ua. Щоб знайти хорошу роботу, «айтішнику» часто достатньо 1 року досвіду роботи (58% вакансій), а часто компанії наймають молодих спеціалістів і зовсім без досвіду (16%).

Добрим прикладом, як відомо, можна навчити більше, ніж пафосними промовами. В історії нашого народу і Церкви маємо чимало постатей, які є яскравими прикладами моральності і духовного зросту.

Студенти так і полюбляють робити щось приємне для душі і тіла. А святкувати, як не крути, то не вчитися. Урочистості у ТНПУ ім. В. Гнатюка розпочалися концертом ще за два дні до свята. Такий цьогорічний розвиток подій передбачили у педагогічному університеті.

Одна бувальщина розповідає, що якось студенти прийшли на залік, сіли готуватися. Викладач підійшов до вікна і відкрив кватирку. "Що я зробив?" – запитує.

Сьогодні незвичне видовище чекало всіх тернополян та гостей міста — велетенський диво-коровай. Презентація величезного солодкого дива відбулася в рамках відзначення Дня працівників сільського господарства.

Сьогодні слово «кафедра» асоціюється у тернополян не тільки з університетом, а й зі смачними стравами і затишною атмосферою. І це зовсім не хибне уявлення. Вже рік запрошує на засідання не тільки викладачів і студентів, а й усіх бажаючих, ненаукова ресторація «Кафедра». Отож про справи кафедральні і не тільки – в розмові з Віталієм Степановичем Нечаєм, менеджером закладу харчування й відпочинку з науковою назвою «Кафедра».

Закінчити виш і залишитися без роботи з дипломом на руках – це, на жаль, не з області фантастики, а сумні реалії нашого життя. Але хто шукає, той знаходить. Усім, хто «в активному пошуку» свого місця під сонцем, стане в нагоді молодіжний проект «День успіху», який відбудеться в Українському домі «Перемога» 24 листопада.

Цьогоріч пік захворювань на ГРВІ очікують у кінці листопада – на початку грудня. Отже, як завжди, у цей період актуальним стає питання вакцинації. Кожен сам для себе вирішує – здійснити профілактику чи сподіватися на фарт.

Нещодавно із скромної студентської стипендії, чи то задля накопичення власних заощаджень чи заради любування ока іноземною валютою, я вирішив обміняти кількох українців на декілька євриків.

Саме таке враження складається, коли пішоходи переходять дорогу на червоний колір світлофора.

Якою сьогодні була ситуація на дорозі? Чи сприяла обстановка водіям у їхнє професійне свято?

З 1993 року в Україні згідно з Указом Президента України в останню неділю жовтня відзначають День автомобіліста та дорожника.

Сьогодні, в останні дні перед парламентськими виборами, актуальним питанням є рівень довіри до наших політичних сил та їхніх лідерів, котрі за останні кілька місяців стали наче «рідні» (адже ми частенько «зустрічаємося» із ними та їхніми лозунгами і програмами на телеканалах, бігбордах та агітках). Так от і постає логічне запитання, що стосується рівня довіри до політичного бомонду України та проблеми пов’язані із правом вибору. Що мається тут на увазі? – тобто відсотковий рівень громадян, котрі вірять, що їхній голос буде почутий та врахований. Власне про це ми і запитали у тернополян. От що вони нам відповіли: